Як правило, ширина вулиць та доріг у червоних лініях
приймається, м:
а) магістральних вулиць 50-80
б) вулиць і доріг місцевого значення 15-25.
Відстань від краю основної проїжджої
частини магістральних доріг до лінії регулювання житлової забудови слід приймати
не менше 50 м, а при
застосуванні шумозахисних пристрої не менше 25 м.
|
Категорія вулиць і доріг
|
Ширина смуги руху, м
|
Кількість смуг руху
|
Найменша ширина тротуару, м
|
|
Селищна дорога Головна вулиця
|
3,5
|
2-4 2-4 2
|
1.5 1,0
|
|
3,5
Т Л
|
|||
|
Проїзд
|
3,5
|
1-2 1
|
-
|
|
Дорога
господарського
|
4.5
|
||
|
Пішохідна дорога
|
0,75
|
2-4
|
-
|
|
|
В курсовому проекті застосовуємо суміжну
транспортно-пішохідну мережу, коли під'їзд і підхід до кожного входу в житловий
будинок здійснюється по одній і тій же трасі на віддалі від входу 59м.
Застосовуємо наскрізні і петльові проїзди, при умові в'їзду і виїзду по них на
одну із прилеглих вулиць. Основне їх призначення - під'їзд
автотранспорту від магістральної вулиці до групи житлових будинків. Проїзди в
будинках та в'їзди на територію житлових груп передбачаємо на віддалі не
більше, ніж 300м
один від одного.
Трасування внутрішніх проїздів на території житлової
групи приймаємо, виходячи з розташування запроектованих будинків і магістралі.
Проїзди проектуємо з двобічним рухом шириною 6 м. Радіуси заокруглення
приймаємо 6м і більше. Підходи підводимо до кожного будинку шириною 2м. Біля
будинків влаштовуємо три майданчики для короткочасної стоянки автомашин на 7 автомобілів у розрахунку 2-3 машини на секцію. Площа місця
на 1 машину становить 25м. Віддаль пішохідних підходів від
стоянок для тимчасового зберігання автомобілів до найвіддаленішого входу в
житловий будинок приймаємо не більшою ніж 100 м.
15
Мережу пішохідних доріжок проектуємо у відповідності з
напрямками основного транзиту на території житлової групи. Ця мережа виступає
як просторова основа в системі забудови, як головні напрямки її сприйняття і
побудови видових перспектив. Це вимагає раціонального розташування вздовж
пішохідних трас елементів забудови, малих архітектурних форм, зелених насаджень
та елементів благоустрою.
Ширина однієї смуги пішохідного руху головних пішохідних
доріг дорівнює 2 м, а другорядних - їм. Поздовжні похили пішохідних тротуарів і доріг запроектовані не більше 6%. Покриття автомобільних доріг влаштоване з залізобетону.
12
2 ВУЛИЧНО-ДОРОЖНА МЕРЕЖА
Транспортно-пішохідну мережу
житлової групи
складають магістральна вулиця районного значення і транспортно-пішохідні
комунікації на території житлової групи.
Внутрішня транспортна мережа призначена для:
Під'їзду вантажного, комунального і немаршрутного
легкового автотранспорту (індивідуальні, відомчі автомобілі, таксі) до будинків
і споруд, розміщених на житловій території;
• Підходу пішоходів з території житлової забудови до
зупинок громадського пасажирського транспорту, об'єктів культурно-побутового
призначення, забезпечення пішохідних зв'язків на території житлової групи.
При організації внутрішньої транспортно-пішохідної мережі
житлової групи дотримуємося вимоги забезпечення пріоритету пішоходів перед
автомобільним рухом.
При проектуванні вулично-дорожної мережі слід
дотримуватися граничних норм, що вказані в ДБН 360-92*.
3.11* У житлових кварталах треба передбачати в'їзди на їх
територію, а також при потребі -
наскрізні
проїзди в будинках на відстані не більше 300 м один від одного, а при периметральній забудові - не більше 180 м. Примикання проїздів до проїжджих
частин магістральних вулиць регульованого руху допускається на відстанях не
менше 50 м від перехрестя.
Для під'їзду до груп житлових будинків,
великих установ і підприємств обслуговування, торгових центрів треба
передбачати основні проїзди, а до будинків, що стоять окремо, -другорядні проїзди, розміри яких
приймаються відповідно до таблиці 7.1 цих норм.
На другорядних (односмугових) проїздах
треба передбачати розїзні майданчики завширшки 6 і завдовжки 15 м на відстані не більше 75 м один від одного. Тупикові проїзди повинні бути
завдовжки не більше 150 м і закінчуватися поворотними майданчиками, які
забезпечують можливість розвороту сміттєвозів, прибиральних і пожежних машин.
Тротуари, велосипедні доріжки треба
підносити на 15 см над рівнем
проїздів. Перехрещення тротуарів і велосипедних доріжок треба передбачати в
одному рівні з улаштуванням рампи завдовжки відповідно 1,5 і 3 м.
7.26* Мережу вулиць і доріг населених
пунктів треба проектувати у вигляді єдиної системи з урахуванням
функціонального призначення окремих вулиць і доріг, інтенсивності
транспортного, пішохідного і велосипедного руху, архітектурно-планувальної
організації території і характеру забудови, вимог охорони навколишнього
середовища.
У складі вулично-дорожньої мережі треба
виділяти вулиці й дороги магістрального й місцевого значення. Категорії вулиць
і доріг треба призначати відповідно до класифікації, • наведеної у додатку 7.1.
Таблиця 7.1
|
Група поселень
|
Категорія вулиць і доріг
|
Розрахункова швидкість руху, км/год.
|
Ширина смуги руху, м
|
Кількість смуг прої. частини
|
Найб.поз
ДОВЖ.СХИЛ
%
|
Маймен радіуси кривих, м
|
Ширина тротуару, м
|
|
Магістральні вулиці і дороги
|
|||||||
|
Найзначніші та значні міста
|
Загальноміського значення безперервного руху
|
100
|
3,75
|
6-8
|
40
|
500
|
4,5
|
|
Те саме регульованого руху
|
80
|
3,75
|
4-6
|
50
|
400
|
3,0
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Районного значення
|
70
|
3,75
|
4-6
|
60 _
|
250
|
2,25
|
|
|
Великі міста
|
Загальноміського значення
|
80
|
3,75
|
4-6
|
60
|
400
|
3,0
|
|
Районного значення
|
60
|
3,75
|
2-4
|
60
|
250
|
2,25
|
|
|
Середні, малі міста
|
Магістральні вулиці'(дороги)
|
60
|
3,75
|
2-4
|
60
|
250
|
2,25
|
|
Вулиці і дороги місцевого значення
|
|||||||
|
Усі
групи
|
Житлові вулиці
|
40
|
3,50
|
2-3
|
70
|
125
|
1,5
|
|
Дороги у промислових і комунально-складських
зонах
|
40
|
3,75
|
2
|
60
|
250
|
1,5
|
|
|
Проїзди
|
ЗО
|
3,0
|
1-2
|
80
|
ЗО
|
0,75
|
|
|
Пішохідні вулиці й дороги
|
4
|
0,75
|
2-6
|
60
|
-
|
-
|
|
|
Велосипедні доріжки
|
ЗО
|
1,50
|
1-2
|
40
|
50
|
-
|
|
|
*!
3 урахуванням стоянок легкових автомобілів.
|
|||||||
Примітка 1. До
житлових будинків заввишки 9 поверхів і більше та до
громадських будинків заввишки 5 поверхів і більше слід
передбачати проїзди завширшки не менше 3,5 м або смуги завширшки 6 м, що придатні для проїзду пожежних машин з
двох поздовжніх сторін багатосекційних житлових будинків та громадських
будинків і з усіх сторін односекційних житлових будинків. До житлових будинків
меншої поверховості проїзди можна влаштовувати з однієї поздовжньої сторони.
7.32* Ширина вулиць і доріг
визначається розрахунком залежно від інтенсивності руху транспорту і пішоходів,
складу елементів, які розміщуються в межах поперечного профілю проїжджої
частини, технічні смуги для прокладання підземних комунікацій, тротуари, зелені
насадження з урахуванням санітарно-гігієнічних вимог і вимог цивільної оборони.
приміщення для фізкультурне - оздоровчих занять населення або відкриті спортивні зони з розрахунку 70-80 м. кв. площі на одну тисячу мешканців, медико профілактичний пункт площею 25-30 м. кв. Крім того у структуру житлового комплексу входять магазини
стандартного обслуговування населення (продовольчі - хлібобулочні, молочні, овочеві; промислових товарів -господарських, дитячих, канцелярських та ін.).
Мережа підприємств побутового обслуговування
повсякденного користування може включати ряд установ безпосереднього
стандартного обслуговування населення: майстерню дрібного ремонту одягу (до 40 м.кв.), майстерню ремонту взуття (25-30 м.кв.), приймальний пункт з
ремонту побутових машин та приладів (ЗО м.кв.), прокатний пункт (16-20м.кв.)
перукарню на 6-8 робочих місць (90-120 м.кв.); підприємства комунального обслуговування населення: приймальний
пункт пральні (80 м.кв.), хімчистки (50-бОм.кв.).
В системі громадського обслуговування житлового комплексу
можна запроектувати відділення зв'язку, відділення банку, гаражі (з розрахунку 0,8 м.кв.), автостоянки.
Крім того необхідно передбачити такі інженерно-технічні
будівлі:
- теплорозподільчий пункт -
1 об'єкт на
мікрорайон розміром 12 х 6м;
- газорозподільний пункт -
1 об'єкт на
мікрорайон розміром 6 х 6м;
- трансформаторні підстанції - 1 об'єкт
на 50 тис. м.кв. загальної площі
розміром 6x6 метрів кожен. 1.4 Техніко-економічні показники
1. Загальна площа території
житлового комплексу(мікрорайону) - 12 га.
2. Кількість площі для будинків
різної поверховості:
- Загальна - м.кв.
- Житлова - м.кв.
3. Населення житлового комплексу (мікрорайону) - 1920чол.
4. Щільність населення - ІбОлюд/га
5. Середня поверховість забудови - 5-9 поверхів.
Іо 1.3 Розрахунок мережі об'єктів громадського
обслуговування
Основою функціональної організації житлового комплексу є
система закладів повсякденного користування для задоволення
культурно-побутових, учбово-виховних потреб, громадської та
культурно-просвітницької діяльності населення.
Дитячі сади-ясли.
Вмістимість дитячих садів-ясел визначається в залежності
від демографічної структури населення. Рівень забезпеченості дітей дошкільними
установами для садів загального типу повинен складати 70-85 % від усіх дітей дошкільного віку.. При відсутності демографічних даних
вмістимість дитячих садів приймається з розрахунку 180 місць на 1 тисячу
чоловік населення; у випадку розташування дитячого садка на території житлової
забудови не більше ніж 100 місць на 1 тис. мешканців житлового комплексу
розміри ділянок дитячих садів-ясел слід приймати з розрахунку: при вмістимості
дитячого садка до І 00 місць - 40 м.кв. на місце; більше ніж 100 місць -35
м.кв. на місце. Кількість дітей дошкільного віку визначають у % співвідношенні до всього населення житлового комплексу (мікрорайону).
Загальноосвітні школи.
Вмістимість шкіл потрібно приймати з розрахунку 100% охоплення дітей неповною середньою освітою і до 75% - середньою освітою, при навчанні в одну зміну. При відсутності даних про
демографічну структуру населення, зокрема в поселеннях-новобудовах, місткість
шкіл приймається з розрахунку не менше 180 місць на 1 тис. чоловік. Розміри ділянок шкіл в залежності від їх вмісткості приймають
згідно з ДЕН 360-92*.
Кількість місць в загальноосвітніх школах встановлюється
в % співвідношенні (аналогічно дитячим садкам) до загальної кількості мешканців
житлового комплексу.
Інші об'єкти повсякденного
використання
У житловому комплексі
заданого рівня можна
передбачити аптеку з розрахунку 20-25 м.кв.
загальної площі аптеки
на одну тисячу
жителів.
Площа озеленених територій житлової групи приймаємо з
розрахунку 1 Ом на людину і вона повинна складати
не менше ніж 45 % території (в курсовому проекті 63%). Озеленення запроектоване з врахуванням існуючого ландшафту, переважаючих
вітрів - використано 10 видів дерев, та один вид кущів. Порідний склад є таким: береза бородавчата,
липа крупнолиста, дуб червчатий, бузок, акація біла, туя, горобина,
ялина звичайна, глід. На території житлової групи також передбачено можливість
влаштування квітників.
Для
розрахунку території зелених насаджень загального користування приймаємо 8-12 м2на одного жителя. Зел. нас. = Юм.кв./людх 1920 люд = 1,92 га.
4 ВЕРТИКАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ ТА ПЛАН ЗЕМЛЯНИХ МАС
За допомогою вертикального проектування створюємо такий
рельєф, який забезпечує безпечний та зручний рух транспорту і пішоходів,
сприятливі умови для прокладання інженерних мереж, розміщення інженерних споруд
та будівель, благоустрою та озелененню території, надання рельєфу найбільш
архітектурної виразності.
Вертикальне планування території виконуємо з урахуванням
таких умов:
• максимальне збереження існуючого рельєфу;
• максимальне збереження ґрунтів і деревних насаджень;
• відведення поверхневих вод із
швидкостями, які виключають ерозію ґрунтів;
• мінімальний обсяг земляних
робіт;
• збереження і використання
ґрунтового шару при насипах і виїмках.
Вертикальне планування не повинно приводити до погіршення
гідрогеологічних та геологічних умов території, до порушення режиму підземних
ґрунтових вод, до виникнення просідання ґрунтів та їх зсуву, ерозії. Відведення
поверхневих вод проектуємо за допомогою закритої
19
дощової мережі.
В курсовому проекті при вертикальному проектуванні
ділянки житлової групи застосовуємо метод проектних горизонталей. Цей метод дає
можливість відобразити в плані майбутній рельєф у вигляді проектних, тобто
"червоних" горизонталей, що наносяться на креслення через 0,1м з
ув'язкою з
, геодезичною підосновою.
Мережу вулиць і доріг проектуємо у вигляді єдиної системи
з урахуванням їх функціонального призначення, інтенсивності транспортного і
пішохідного руху, а також архітектурно-планувальної організації території
та характеру забудови, вимог охорони навколишнього середовища. Вертикальне
планування вулиць і доріг проектуємо, виходячи із нормативних поздовжніх і
поперечних схилів з,, урахуванням вимоги мінімальних об'ємів земляних робіт.
Обмеження значень максимальних поздовжніх похилів продиктовано умовами безпеки
руху транспорту та пішоходів.
Пішохідні доріжки проектуємо з поздовжнім похилом в межах
0,4-6%. Мінімальний похил приймаємо у відповідності з
вимогами водовідведення, а
максимальні похили приймають з урахуванням зручності
руху.
Поперечний профіль доріжок робимо односхилим із похилом.
Тротуар, що
розташований вздовж проїжджої частини, піднімаємо
відносно лотка вулиці
на висоту бортового каменю (гг=0.15м) та проектуємо з
поперечним похилом до
вулиці, щоб забезпечити водовідведення на проїжджу
частину.
16 З БЛАГОУСТРІЙ ТА ОЗЕЛЕНЕННЯ
ТЕРИТОРІЇ
При функціональному зонуванні комплексної зеленої зони
(території забудови, міста, зелені зони) треба виділяти: озеленені території
загального користування; озеленені території обмеженого користування і
озеленені території спеціального призначення.
До ландшафтно-рекреаційної території входять озеленені й
водні простори у межах забудови міста і його зеленої зони, а також інші
елементи природного ландшафту. До її складу можуть входити парки, лісопарки,
міські ліси, ландшафти, що охороняються, землі сільськогосподарського
використання та інші угіддя, які формують систему відкритих просторів; заміські
зони масового короткочасного і тривалого відпочинку, міжселищні зони відпочинку;
курортні зони (у містах і селищах, що мають лікувальні ресурси).
Для досягнення високого соціально-економічного ефекту
формування планувальної структури міста треба прагнути до компактного розвитку
його плану, що досягається підвищенням інтенсивності використання території під
основні функції. При цьому треба враховувати неоднорідність
функціонально-планувальних якостей міських територій, які значною мірою
визначаються різною інтенсивністю їх освоєння і неоднаковими умовами
транспортної доступності.
Цінність ділянки міської території треба визначати за
оцінками її доступності відносно житлових районів, місць прикладення праці,
установ обслуговування загальноміського значення, місць масового відпочинку з
урахуванням їх розміщення у зонах різної містобудівної якості.
Незабудовані території у структурі житлового комплексу
використовуємо для здійснення деяких господарських, а головне рекреаційних
функцій життєдіяльності мешканців. Відповідно, простори між будинками вимагають
певної функціональності та архітектурно планувальної організації: розміщення
майданчиків для ігор дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, майданчиків
для відпочинку дорослого населення, для занять фізкультурою і спортом;
формування системи зелених насаджень загального користування; розміщення
майданчиків для господарських цілей
(чистки килимів, сушіння білизни, збору побутового
сміття) і для вигулу собак. Розрахунок розмірів майданчиків та їх віддалі до
стін житлових будинків приймають згідно вимог ДБН 360-92*. Таблиця 5.1. Розміри і розміщення майданчиків на прибудинкових територіях.
|
№
|
Призначення майданчиків
|
Питомі розміри
|
Нормативні розміри
|
Віддаль вщ
|
|
п/п
|
|
майданчиків, м' на
'.
|
майданчиків, м на
|
майданчика до вікон
|
|
|
|
людину
|
жителя
|
житлових будинків, м
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
|
1
|
Майданчики для ігор дітей
|
0,7
|
381,5
|
12
|
|
|
дошкільного та
молодшого і
|
|
|
|
|
|
шкільного віку
|
|
|
|
|
2
|
Майданчики для відпочинку дорослого населення »•
|
1,0
|
54,4
|
10
|
|
3
|
Майданчики для занять фізкультурою
|
20
|
2178
|
1040
|
|
4
|
Майданчики для господарських цілей
|
ор
|
326,7
|
00 (для госп.
|
|
|
вигулу собак
|
|
|
цілей) 217 (для
|
|
|
|
|
|
вигулу собак)
|
Відстань від будинків, споруд, а також об'єктів
інженерного благоустрою до дерев і чагарників слід приймати за таблицею 5.2.
Таблиця 5.2 •
|
Будинки і споруди, об'єкти інженерного
благоустрою
|
Відстані,
м, від будинку, споруди,
пй'гіггя лп ппі
|
|
|
стовбура дерева
|
чагарника
|
|
|
Зовнішня стіна будинку 1 споруди
|
5,0
|
1,5
|
|
Край трамвайного полотна
|
5,0
|
3,0
|
|
Край тротуару і садової доріжки
|
0,7
|
0,5
|
|
Край
проїзної частини вулиць (кромка
укріпленої смуги узбіччя
дороги, брівка канави)
|
4,0
|
1,5
|
|
Щогла і опора освітлювальної мережі,
трамвая, мостова опора і естакада
|
4,0
|
|
|
Підошва схилу, тераси тощо
|
1,0
|
0,5
|
|
Підошва або внутрішня грань підпірної
стінки
|
3,0
|
І
|
ВСТУП
Місто - концентрована форма розселення, що становить складну
просторову організацію виробництва, житла, транспортних шляхів, інженерного обладнання,
енергетики; це великий населений пункт, який виник і розвивається на основі
розвитку промисловості, транспорту, виконання наукових, культурних,
адміністративних і курортних функцій, що по своїй величині і структурі
розселення, характеру забудови і благоустрою відповідає вимогам законодавства
України.
При виконанні курсового проекту
«Проектування житлового мікрорайону міста» ставиться за мету засвоїти методику
проектування міської житлової забудови архітектурно-планувальними та
композиційними засобами. В процесі проектування необхідно ознайомитись з
типологією сучасного міського житла, навчитися комплексно аналізувати
кліматичні, містобудівельні, соціально-економічні передумови формування
житлового середовища на архітектурному і містобудівельному рівнях, набути знань
з функціональної та архітектурно-планувальної організації житлових утворень.
Під час роботи над курсовим проектом
необхідно виконати передпроектні дослідження та вирішити такі завдання:
• Набути навики
об'ємно-просторового мислення та вміння вирішувати об'ємно-просторові,
архітектурно-планувальні і композиційні питання;
• Створити чітку
планувальну структуру житлової групи, вирішивши питання її функціонального
зонування;
• Керуючись ДБН 360-92* і враховуючи всі
вимоги містобудівельного проектування, з точки зору охорони навколишнього
середовища і раціонального використання території потрібно розмістити згідно із
завданням усі необхідні елементи благоустрою, забезпечивши комфортність та
поліпшити умови проживання, побуту і короткочасного відпочинку населення на
житловій території.
-!.ct ;
•••" - ч •• •
- . • .
21
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Бірюков Л.Е. Основы планировки и благоустройства
населенних мест
и промышленных територій: Учеб. пособие для вузов. - М.: Высш. . школа, 1978.-232с. Ч* :
2. ДБН 360-92*. "Містобудування.
Планування і забудова міських і сільських поселень", Київ, 1993 р.
3. Дідик В.В., Павлів
А.В. Планування міст. - Львів: Видавництво
національного університету "Львівська політехніка",2003. — 410с.
4. Ланцберг Е.Н. Изыскания и проектирование городских
дорог, Москва, 1986 г.
5. Мерлен П. Новые
города: районная планировка и градостроительство / Пер с франц. К.Т. Топуридзе,
В.Н. Зайцев; Авт. вст. ст. К.Т. Топуридзе. - М.: Прогресс, 1975.-328 с.
6. Методичні вказівки до курсового проекту «Житлова група на 0,8-1,2 тисячі мешканців» з
дисципліни «Комплексне освоєння міських територій», Бичковська Л.С.
-Рівне,РДТУ, 1999p.,28с. ^ - ;:;,_„ ..„.--
7. Основы теории
градостроительства: Учебник для вузов / З.Н. Ярина, Я.В. Косицкий, В.В. Владимиров и др.; Под ред.
З.Н. Яргиной. - М.: Стройиздат, 1986.-326с.
8. Посацький Б.С. Основи
урбаністики: Навч. посібник. -
У 2ч. - Ч П., Розпланування та забудова міст. - Львів: Видавництво
національного університету "Львівська політехніка", 2001. - 244 с.
9. Посацький Б.С.
Формування архітектурного образу міста: Навч. посібник. -К., 1993.-108с. -
• ,•.
10. Русанова І.В., Шульга
Г.М. Інженерний благоустрій територій: Конспекти лекцій. - Львів: ДУЛП, 1996. - 207 с.
11. Черепанов А. В. и др.
"Инженерное проектирование планировки городов" Москва, Издательство
литературы по строительству -1971 г.
РОЗБИВОЧНИИ ПЛАН
_
-—І 'd
iS... V ^
_ r
ЕКСПЛІКАЦІЯ
1. 14-ти поверховий житловий будинок.
2. 9-ти поверховий житловий будинок.
3. 5-ти поверховий житловий будинок.
4. D дитячі площаки.
5. D майданчик для відпочинку дорослих.
6. D майданчик для вибивки коврів.
7. П майданчик для сушки білизни.
8. П місце стоянки автомобілів.
Комментариев нет:
Отправить комментарий