Перш за все , на мою думку, необхідно підкреслити актуальність цієї теми. Проблема зменшення затрат на підприємстві , відповідно собівартості, що веде до підвищення прибутку ,завжди була і буде на першому місці . Самтому я обрала цю цікаву тему "Прямі затрати на виробництво ." Кінцева мета будь-якої діяльності --одержання прибутку. А для визначення кінцевого результату прибутку необхідно вести облік і аналіз затрат.
Управління підприємством неможливе без аналізу затрат ,тому що цей аналіз висвітлює усі економічні закономірності і механізми , які відбуваються на підприємстві .
Затрати--це головний фактор , що впливає на пропозицію товарів . Тому , перед тим , як прийняти рішення про те , скільки товарів виробляти , фірма повиння проаналізувати свої витрати .[1]
Зменшення аналізу затрат на підприємстві можна прослідити у взаємозв`язку між всіма процесами , що відбуваються на підприємстві . Підприємство--це система , в якій всі процеси взаємозв`язані . Якщо , наприклад , питома вага заробітної плати у виробничих витратах зменшиться , то збільшиться доля покупних комплектуючих виробів , напівфабрикатів .[2]
Управління затратами--важливий елемент управління господарством .[3] А управління затратами неможливе без їх аналізу . Аналіз затрат підприємства має виключно важжливе значення . Він дозволяє з`ясувати тенденції змін затрат, рівень виконання плану , виявити вплив факторів на зменшення та збільшення затрат , і на цій основі дати оцінку роботи підприємства по вико ристанню можливостей та встановити резерви зменшення собівартості продукції .
На основі аналізу затрат роблять обгрунтування рішень про зняття з виробництва застарілих виробів , визначають ціну продукції , рентабельність , будують внутрішньо-господарські відносини , обгрунтовують доццілльність організаційно-технічних заходів тощо .
1. Економічний зміст і класифікація витрат .
Використані у процесі виробництва різні речовини на виготовлення нового продукту праці формують поняття затрат . Грошовий вираз суми затрат на виробництво конкретного продукту визначає поняття собівартість .Зміст термінів затрати і собівартість опоєднується в понятті затрати виробництва .[3] Так тлумачить термін "затрати" В. Сопко .
У Типовому положенні з планування , обліку і калькулювання собівартості продукції у промисловості витрати також ототожнюються з собівартістю " Собівартість промислової продукції (робіт , послуг )--це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво утворюють виробничу собівартість , а витрати на виробництво і збут -- повну собівартість промислової продукції " .[4]
Затрати розглядалися різними економістами з різних боків і з різною метою .
К. Маркс пов`язував дослідження затрат з намаганням дослідити особливості експлуатації найманої праці , які відображаються у вартості і , зрозуміло , в затратах . Затрати праці вінтлумачить як затрати суспільства .
Затрати виробництва , за Марксом , менше за суспільні витрати на неоплачену додаткову працю, яка є джерело прибутку . Тобто , у Маркса прибуток знаходиться за межами затрат .[1]
На відміну від К Маркса участі западні економісти включають прибуток підприємця в затрати ,розцінюючи його як плату за ризик . В їх теорії затрати виробництва , які включають в себе нормальний середній прибуток , називаються економічними затратами .
Існує дуже складна класифікація витрат . Виникає питання : " А навіщо взагалі потрібно класикувати витрати ? " Тому я вважаю за потрібне навести слідуючий приклад : у підприємства " Амега " є можливість отримати заказ на велику партію деталей . По розрахункам підприємства " Амега " повна собівартість деталі--23 грн. , але замовники згодні заплатити лише 20 грн. За штуку . Підприємство " Амега " відмовляє замовникам , бо не хоче працювати за збитком . Робота підприємства зупиняється , але вагома частина затрат підприємства --постійні затрати , і немає коштів , щоб їх покрити . Вихід з такої ситуації --управління затратами .
Припустимо що змінні затрати на одну деталь --15 грн. Тоді , при продажі виробів по 20 грн. , підприємство має з кожноє деталі 5 грн. На покриття постійних затрат . І , хоча можливо , що усі постійні затрати не вдастся компенсувати , але покрити якусь їх частину--краще ,ніж нічого . Також слід подумати про скорочення постійних витрат .[5]
Тобто ,класифіккація затрат на постійні і змінні дозволяє покращити якість управління затратами ,допомагає приймати вірні управлінські рішення . Дана інформація грає важливу роль в плануванні і контролі . Класифікація затрат потрібна для управління ними і перш за все для здійснення калькуляції собівартості продукції для різних потреб управління .
Згідно Типовому положенню [4]витрати на виробництво класифікуються за слідуючими ознаками (див. Таблицю 1 ).
Таблиця 1. Класифікація витрат
Витрати
1.За місцем винекнення витрат
Витрати виробництва , цеху,дільниці ,службові витрати на вироби , типові представники виробів ,групи однорідних виробів ,одноразові замовлення , валову , товарну ,реалізовану продукцію .
2. За видами продукції , робіт , послуг.
Витрати на вироби , типові представники виробів ,групи однорідних виробів ,одноразові замовлення , валову , товарну ,реалізовану продукцію .
3. За видами витрат .
Витрати за економічними елементамии , витрати за статтями калькуляції.
4. За способами перенесення вартості на продукцію .
Витрати прямі ,непрямі .
5. За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат
Витрати умовно-змінні , умовно-постійні .
6. За календарними періодами .
Витрати поточні , одноразові .
Першу ознаку класифікації витрат ( за місцем виникнення ) також тлумачить ,як поділ затрат за належністю їх до виду діяльності .
В економічній практиці види виробничої діяльності поділяють на : основну , допоміжну і непромислове господарство .[4]
До основного виробництва належать цехи , дільниці ,що беруть безпосередньо участь у виготовленні продукції .
Допоміжне виробництво призначене для обслуговування цехів основного виробництва : виконання робіт по ремонту основних фондів , забезпечення інструментом , запасними частинами для ремонту устаткування , різними видами енергії ,транспортними та іншими послугами . До нього належать ремонтні цехи,експериментальні , енергетичні ,транспортні та інші підрозділи.
До непромислового господарства належать : незаводський транспорт, житлово-комунальне господарство та культурно-побутові заклади, інші культурні підрозділи , які беруть участь у виробництві продукції . Усі витрати на виробництво включаються до собівартості товарів .
За видами витрати класифікуються за економічними елементами та за статтями калькуляції .Під елементами витрат розуміють економічно однорідні види витрат (див. Таблицю 2 ) .
Таблиця 2. Витрати за економічними елементами .
Групування затрат за елементами необхідне для того , щоб вивчити матеріалоємкість ,енргоємкість ,трудоємкість , фондоємкість та встановити вплив технічного прогресу на структуру затрат .[2] Поелементний розріз затрат потрібний для визначення їх структури , питомої ваги окремих затрат , визначення розміру національного доходу тощо.Поелементне групування затрат використовують для складання кошторисів , утворення нормативної бази виробництва ,аналізу тощо .Цей план групування затрат є вихідним у формуванні практично всіх вартісних параметрів економіки , визначенні ефективності виробництва .[5] Кожна галузь має свої особливості структурної побудови затрат у розрізі елементів . Наприклад , у добувних галузях висока питома вага на оплату праці , у машинодобуванні матеріальні затрати майже дорівнюють затратам на оплату праці .
Витрати за статтями калькуляції - це витрати на окремі види виробів , а також витрати на основне і допоміжне виробництво. [4] Групування затрат за статтями калькуляції вказує куди ,на яке ціле та в яких розмірах використані ресурси . Воне необхідне для розрахунку собіртості окремих видів виробів у багатономенклатурному виробництві , встановлення центрів акумулювання затрат та пошуку резервів їх скорочення . Основними положеннями про склад затрат на виробництво не передбачена система групуваня статей затрат .Це питання вирішують сьогодні самі підприємства .Найпоширенішою є слідуюча система групування ( див. Таблицю 3 ).
Таблиця 3. Групування затрат за статтями калькуляції .[3]
Сировина і матеріали ;
Зворотні відходи (відраховуються );
Куповані вироби ,напівфабрикати ;
Паливо та енергія на технологічні потреби ;
Основна зарплата працівників, зайнятих у виробництві ;
Додаткова зарплата працівників, зайнях у виробиві ;
Вірахвання на соціане страхування ;
Відрахування на обов`язкове медичне страхування ;
; Затрати на утримання і експлуатацію машин і
обладнання;
Загальновиробничі затрати ;
Загальногосподарські затрати ;
Втрати від браку ;
Інші виробничі затрати ;
Позавиробничі затрати .
У деяких галузях відхилення від наведеної системи групування затрат у розрізі статей калькуляції значне . За свом складом статті калькуляції можутьбути одноелементними або комплексними ,які складаються з кількох елементів затрат .Таке групування має істотне значення для проведення економічного аналізу , визначення факторів ,які впливають на собівартість продукції в системі внутрішньогосподарського обліку .
За способом перенесення вартості на продукцію витрат поділяються на прямі інепрямі . До прямих витрат належать витрати , пов`язані з виробництвом окремих видів продукції , які можуть бути безпосередньо включені дот їх собівартості . Іншими словами , це вартість усього , що надаються .[3] До них входять:
--матеріальні затрати ,тобто вартість сировини і деталей кінцевого продукту;
--трудові затрати ,тобто витрати на заробітну плату робітникам виробникам за час , затрачений ними на виробництво продукції .
До непрямих витрат належать витрати , пов'язані з виробництвом кількох видів продукції , вони включають до собівартості шляхом розподілення пропорційно відповідній базі. Параметри розподілу визначають у галузевих рекомендаціях , інструкціях . Ними можуть бути : маса сировини або матеріалів, сума затрат за якоюсь ознакою (оплата праці ,технологічна собівартість ) . Непрямі витрати називають також накладними , до них включають оренду приміщень і обладнання ,витрати на електроенергію і опалення ,виплату зарплати персоналу ,безпосередньо не зайнятому у виробництві продукції ,витрати на утримання офісу (плата за телефон , поштові послуги , канцелярське обладнання ), затрати на реалізацію продукції , відсоткові ставки по кредитам .Розподіл затрат на прямі і непрямі дозволяє управляти собівартістю продукції . Знизити собівартість можна як за рахунок зниження непрямих затрат , так і за рахунок збільшення обігу виробництва і реалізації продукції .
За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат витрати поділяються на умовно-змінні і умовно-постійні . До умовно-змінних належать витрати , абсолютна величина яких зростає із збільшенням обігу виробництва і зменшується із його зниженням . До умовно-змінних витрат належать витрати на сировину і матеріали , покупні комплектуючі вироби , напівфабрикати , технологічне паливо і енергію , на оплату праці робітникам ,зайнятим у виробництві продукції тощо . Їх "поведінку " в залежності від обсягу виробництва можна представити графічно [5] (див. Графік 1 ) :
Умовно-постійні -це витрати , абсолютна величина яких із збільшенням (зменшенням )випуском продукції істотно не змінюється . До умовно-постійних належать витрати , пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробничої діяльності цехів , а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва .
На графіку 2 зображені разом крива постійних затрат ( Fixed Cost ) , крива змінних затрат VC (variable Cost ) та загальні затрати ТС ( Total Cost ) [7]
ТС=VС+FС
Графік 2 . "Поведінка" змінних , постійних і загальних затрат .
Слід пам'ятати , що постійні затрати є незмінними тільки в межах певного діапазону обсягу виробництва . Тому їх часто називають умовно-постійними . Діапазон , у межах якого "поведінка " постійних затрат не змінюється , називається областю релевантності . [5] При обсягу виробництва столів , наприклад , від 500 до 5000 шт. , постійні затрати - 36000 грн. за рік . Якщо обсяг виробництва буде більше релевантного діапазону , ( тобто більше 5000 шт. ) , то будуть потрібні додаткові затрати на оренду і постійні затрати збільшаться . Тому і у деяких джерелах наведена класифікація витрат за ступенем залежності від прийняття рішень - релевантні і нерелевантні .
В ринковій економіці затрати ще класифікують на бухгалтерські (явні ) і альтернативні (неявні ) [1] , [2] .
Бухгалтерські затрати - це фактичні затрати на виробництво певної кількості продукції , затрати факторів виробництва за цінами їх придбання .
Неявні затрати - це альтернативні суми грошей , які можна було б стримати при іншому використанні ресурсів .
Для виміру затрат на одиницю продукції використовують категорії середніх загальних затрат (АTC=TC/Q ) ,середніх постіцйних затрат (AFC=TFC/Q) ,середніх змінних затрат (АVC=TVC/Q ) . Середні затрати важливі для визначення прибутковості фірми : якщо ціна дорівнює середнім затратам , то фірма має кульовий ефект , прибуток відсутній . Якщо ціна менше середніх затрат , то фірма несе збитки і навпаки .[1]
З метою встановити максимальний обсяг виробництва , на який може розраховувати фірма , розраховують маржінальні затрати . Маржінальні затрати (МС = ТС/ Q) - це додаткові затрати на виробництво кожної додаткової одиниці у порівнянні з існуючим обсягом випуску . Вони дуже важливі для стратегії фірми .
Дуже важливою ознакою класифікації затрат є розмежування їх за собівартістю. Існують затрати, які включаються до собівартості і які не включаються до собівартості. Склад затрат, які включаються або не включаються до собівартості продукції, визначається законодавчо.
2. Аналіз загальної суми затрат на виробництво.
Підприємство, затрати якого аналізуються, називається " Шик". Воно випускає і реалізує ковдри і подушки з гусиного пуху. Продукція дуже дорога, бо використовується дорогі матеріали: гусиний пух , атлас , шовкові нитки. Закупівля пуху відбувається у трьох , так званих , приймальних пунктах у селах, які створима , сама фірма з метою забезпечення себе матеріалом. Пух приймається у селян за ціною 40 гривен за кілограм.
Основні засоби і технологія виробництва:
У наявності є два вантажних автомобіля для забезпечення рітмічного постачання виробництва матеріалами і розвозки готових виробів до пунктів реалізації ( Кожний автомобіль коштує 22 500 гривень. Ці цифри необхідні для розрахунку суми амортизації):
1) машина по очистці пуху та вдуванню його в подушки та ковдри (коштує 4 500 грн.) , очищує пух від пилу та під натиском повітря вдуває його в потрібній кількості в вироби.
2) електронний ніж для різання тканини (коштує 501 грн.). Закрійщик вимірює на верхньому слої атласу площу подушки чи ковдри. За допомогою кількох розрізів цього ножа отримуємо багато готових викройок з атласу.
3) чотири швейні машини (900 грн. кожна). Три швачки зшивають викройки ковдр. Одна викройки подушок. Маленький шматочок виробу залишається незашитим для того , щоб в нього вдувати пух. Після цього швачки зашивають цей шматочок тканини.
4) Потрібно розподілити пух рівномірно вздовж ковдри. Це робить руками закрійщик. В ньго робота набагато легша , тому залишається час.
Три швачки вздовж ковдри прошивають нитками, щоб закріпити пух рівномірно по площі виробу.
Матеріали ( за планом ) :
На одну ковдру: ниток - 100 метрів ( 20 коп./метр),
пуху - 3 кілограми ( 50 грн./кг після обробки (чистки)),
атлас - 8 кв. метрів ( 15 грн./кв.метр)
Планові затрати матеріалу на одну ковдру = 290 гривень.
На одну подушку: ниток - 2,5 метрів ( 20 коп./метр),
пуху - 1 кілограм ( 50 грн./кг після обробки ( чистки)),
атлас - 1,7 кв.метрів ( 15 грн./кв. метр)).
Планові затрати матеріалів на одну подушку = 80 гривень. Матеріали (фактичні). Підприємство вирішило змінити на краще дизайн ковдр: вишити його різноманітним орнаментом. Тому затрати ниток збільшились. Підприємство збільшило обсяг виробництва продукції. Йому потрібно більше пуху. Тому на приймальних пунктах вирішили залучити більше селян які б приносили пух. Тому підвищили ціни за кілограм до 45 гривень. Після очищення ціна за кілограм становить 55 гривень. Підприємство вирішило змінити норму витрат пуху на одну ковдру до 2,5 кг і норму витрат атласу до 7,5 (не за рахунок площі ковдри, а за рахунок залишків атласу на шви). Це все значно змінило собівартість виробів. Аналіз матеріальних затрат див. у п. 2.3. Продуктивність праці швачок та обсяги виробництва:
По плану: передбачалось , що одна швачка шиє 5 ковдр в день , тобто 3 швачки шиють 15 ковдр в день , за місяць - 345 шт. Передбачалось , що у швачки, яка відповідає за пошиття подушок витрачається 15 хвилин на одну подушку, тому за 8 годин роботи вона шиє 32 подушки, а за місяць - 736.
Фактично: директор підприємства став наполягати на підвищенні продуктивності праці і встановив такі норми, що 1 швачка шиє 8 ковдр в день. Відповідно 3 швачки за місяць шиють 552 штуки. Швачка повинна шити подушку за 10 хвилин , 48 в день і 1104 за місяць.
Фонд заробітної плати.
За планом на підприємстві працює слідуючий персонал - 20 чоловік: робочий по машині № 1 (див. осн. Засоби) з окладом 300 грн. , закройщик - 300 грн. , 4 швачки - по 300 грн. кожна , директор 500 грн. , головний бухгалтер - 450 грн. , менеджер по забезпеченню матеріалами - 350 грн. , менеджер по реалізації - 350 грн. , механік - 300 грн. , електрик - 300 грн. , 2 водія по 300 грн. кожний кладовщик - 200 грн. , 3 прийомщика пуху на селах - 200 грн. Кожний , грузчик - 200 грн. , прибиральниця - 150 грн.
Фактично: підприємство взяло на роботу художника дизайнера для того , щоб він розробив оригінальний орнамент для ковдр. Він працює 1 місяць по трудовій угоді за 200 грн. На підприємстві залишили 1 менеджера , який займається і забезпеченням матеріалами і реалізацією готових виробів. Його зарплата - 420 грн. На підприємстві залишили 1 робітника , який працює і механіком і електриком . Його заробіток 390 грн.
Детальний аналіз змін , що відбулись , див. у розділі 4 .
Підприємство знімає в оренду приміщення . З прийомних пунктів , 2 склада (для матеріалів і готової продукції ) , цех та кабінети директора , менеджера , головного бухгалтера , кімнату для робочих . Загальня платня 5040 грн.
За енергію підприємство платить 700 грн. , за воду -70 грн. , за топливо - 1000 грн. , за утримання офісу ( факс , телефон , канцелярія ) - 300 грн. , за послуги банку - 55 грн. Амортизація -2842 грн. (2машини -2 група основних засобів ; машина №1 , 4 швейні машини - 3 група основних засобів ).
3. Аналізматеріальних затрат .
Як правило , найбільшу питому вагу в собівартості промислової продукції займають затрати на сировину і матеріали . Тому дуже важливим джерелом зменшення собівартості продукції є скорочення матеріальним. Загальна сума затрат залежить від обсягу випуску продукції , її структури та змін питомих затрат на окремі вироби .
Схема 1. Факторна система прямих матеріальних затрат .[2]
Аналіз матеріальних затрат полягає в порівнянні факторного обсягу їх з плановим чи базовим і в обчисленні дії окремих факторів на виявленні відхилення .
На підприємстві випускається два види продукції і матеріальні затрати на кожний зовсім різні матеріальні затрати на одну ковдру .
Таблиця 4.
матеріали
за планом
фактично
відхилення
норма затрат,м,кг,м^2
ціна, грн.
сума,грн.
норма затрат,м,кг
ціна,грн
сума,грн.
нитки
100 м
20 к
20 грн
120 м
20 к
24
4
пух
3 кг
50 грн
150 грн
2,5 кг
55 грн
137,5
-12,5
атлас
8 м^2
15 грн
120 грн
7,5 кг
15 грн
112,5
-7,5
всього
х
х
290
х
х
274
-16
При загальній економії матеріалів наковдру на 16 грн. Були перевитрати по одному виду матеріалів - ниткам - 4 грн. Це й є резерв зниження матеріальних затрат у розрахунку на 1 виріб . Що ж відбулося на підприємстві ? За видами матеріалів :
1) Нитки . Підприємство вирішило покращити дизайн , вишивши ковдру гарними нитками , тому затрати ниток зросли . Ціна не змінилась .
2) Пух . По-перше змінпилась ціна на нього , бо на приймальних пунктах потрібно було привернути увагу більшої кількості людей , що бажали б здати пух . Тому його почали приймати за 45 грн./кг. Після очистки він вже коштує 55 грн./кг . По-друге , зменьшили норму використання пуху на одну ковдру до 2,5 кг. Це не змінить якості ковдри . Вона буде така ж тепла і легка . Пух розподіляється рівномірно вздовж усієї площини ковдри .
3) Атлас . Ціна не змінилась . Але "на шви " тепер залишають менше тканини . Це дуже прекрасний спосіб зекономити за допомогою майстерності швачки .
Матеріальні затрати на 1 подушку.
Таблиця 5.
матеріали
за планом
фактично
відхилення
норма
ціна,грн.
сума,грн.
норма
ціна,грн.
сума,грн.
нитки
2,5 м
20 к
0,5 грн
2,5 м
20 к
0,5 грн
пух
1 кг
50 грн
50 грн
1 кг
55 грн
55 грн
5
атлас
1,7 м
15 грн
25,5 грн
1,7 м
15 грн
25,5 грн
всього
х
х
80
х
х
85 грн
5
За рахунок збільшення ціни на 1 кг пуху збільшили затрати матеріалів на 1 подушку на 5 грн.
При аналізі матеріальних затрат слід виявити вплив таких факторів :
1) зміни питомих затрат сировини та матеріалів на одиницю продукції - фактор " норм " ;
2) зміни собівартості заготовлення одиниці сировини та матеріалів - фактор "цін " .
1.Одіяло .
Нитки : фактор "норм " (120-20)*коп.=4 грн.
Фактор "цін " : (20-20)*120 м=0
Всього : +4 грн.
Пух : фактор " норм " : (2,5-3)*50 грн.=-2,5 грн
Фактор "цін " : (55-50)*2,5 кг =12,5 грн.
Всього : -12,5 грн.
Атлас : фактор " норм " : (7,5-8)*15=-7,5 грн
Фактор "цін " : (15-15)*7,5=0
Всього : -7,5 грн.
Резерв економії становить 16,5 грн. (4+12,5) у той час як на першому етапі деталізації показників цей резерв був лише 4 гривні . Тут можна більш точно побачити вплив кожного фактору .Якщо , наприклад , на першому етапі деталізації відхилення видно , що зміна норм цін і пуху призвела до зменшення затрат на 12,5 гривень , то тут можна побачити , що це відбулось завдяки позитивного за змістом впливу зміни " норм " пуха на 25 гривень (зі знаком "-") і негативного впливу зміни " цін " на 12,5 ( зі знаком " + " , тобто збільшення затрат ) .
2. Подушка .
1. Нитки : фактор "норм " =0
фактор "цін " =0
2.Пух : фактор "норм "=0
Фактор "цін "=(55-50)*1=5
3. Атлас : фактор "норм " : =0
Фактор "цін " =0
Всього за 3 матеріалами :5 грн.
Ніяких додаткових резервів економії не виявлено .
Це ті ж самі 5 гривень через підвищення цін на пух .
Зменьшити затрати можна було б за допомогою норм використання пуха на 1 подушку, але зменьшення ваги пуху у подушці може привести до зниження якості виробу бо у подушці такі зміни дуже помітні так як в ній пух завжди пресується під тиском голови на відміну від ковдри , де такі зміни вмісту пуха ( якщо вони не дуже значні ) зовсім не помітні для користувача .
Обов'язково слід проаналізувати матеріаломісткість виробництва виробів .
Таблиця 6.
Вироби
Обсяг випуску
Затрати матеріалів на одиницю продукції, грн.
Сума затрат на виробництво виробу
план
факт
план
факт
план
факт
шт.
%
шт.
%
грн.
%
грн.
%
1. Одіяла
345
32
552
33
290
274
100050
63
151248
62
2.Подушки
736
68
1104
67
80
85
58880
37
93840
38
Всього
1081
100
1656
100
х
х
158870
100
245088
100
Дані про зміну затрат матеріалів на одиницю продукції див. Таблиця 4 і 5 . Дані про зміни осягу виробництва через зміну продуктивності праці див. На сторінці ?? курсової роботи .
Перш за все , слід зазначити , що ковдри дуже матеріалоємкі вироби . За планом вони займають 32 % випуску продукції , але 63 % загальних затрат . Облік матеріаломісткості ведеться у натуральній і вартісній оцінці . Зниження матеріаломісткості одиниці продукції в натуральному вимірнику приведено у таблиці 4 . Увартісному вимірнику відбулося підвищення матеріаломісткості (див. Таблиця 4 ). Але в загальному затрати матеріалів на одиницю продукції зменьшились . Незважаючи на це в загальному обсягу матеріаломісткість випуску ковдр зменьшилась лише на 1 % (62 - 63) . Що ж до подушок , за рахунок збільшення матеріаломісткості у вартісній оцінці одинирці продукції , загальна матеріаломісткість випуску подушок збільшилась на 1% . Проблема зниження матеріаломісткості і постійний пошук потенційних можливостей такого зниження при виробництві товарів виступає у якості важливої техніко-економічної задачі , яка часто потребує залучення спеціалістів - ехніків , технологів , економістів .[12 ]
Щодо залежності матеріальних затрат від структури випуску продукції ( схема 1 ) , то на одному підприємстві зміна обсягу випуску не веде до зміни структури випуску ( тільки на 1 % , таблиця 6 ) , і тому в нашому випадку це не має значення .
Обов'язково слід проаналізувати вплив факторів на зміну матеріальних затрат на випуск продукції .
Фактори впливу на зміну матеріальнимх затрат на випуск ковдр
Таблиця 7.
№ підстано-вки та назва фактору
Обсяг виробни-цтва ковдр , шт.
Норми затрат , м, кг, м^2 відповідно
Ціни матеріалів , грн.
Матеріа-льні затрати на виробни-цтво ковдр, грн.
Величина впливу фактору
По плану:
345
100;3;8
0,2;50;15
10050
_
1. Зміна обсягу виробни-цтва
552
100;3;8
0,2;50;15
160080
60030
2. Зміна норм матеріалів
552
120;2,5;7,5
0,2;50;15
144348
-15732
3. Зміна ціни матеріалів
552
120;2,5;7,5
0,2;55;15
151248
6900
Загальний вплив : 51198
Затрати матеріалів на виробництво ковдр зросли на 51198 грн., в тому числі :
* За рахунок зміни обсягу випуску на +60030.
* За рахунок зміни норм матеріалів на одиницю виробу на -15732.
* За рахунок зміни цін матеріалів на 6900.
В даному випадку знак "-" являє собою позитивний вплив фактора , бо це означає , що затрати зменьшується .
Те , що затрати значно збільшились при підвищенні обсягу випуску (перша підстановка ) - це природньо . Те , що вплив зміни норм затрат матеріалів позитивний (зі знаком "-" )можна пояснити так : змінились норми використання двох видів матеріалів - норми затрат ниток збільшується і норми витрат пуха на одиницю виробу зменьшується . Зміна останніх має більше значення , бо - пух найдорожчий з усіх матеріалів , що використовуються .
При зміні цін на матеріали затрати зросли , бо ціна на 1 кг пуха підвищилась . Затрати зросли незначно , бо одночасово з підвищенням цін зменьшилась норма затрат пуха .
Фактори впливу на зміну матеріальних затрат на випуск подушок .
Таблиця 8 .
№ підстано-вки та назва фактору
Обсяг виробни-цтва подушок , шт.
Норми затрат , м, кг, м^2 відповідно
Ціни матеріа-лів , грн.
Матеріа-льні затрати на виробни-цтво подушок, грн.
Величина впливу фактору
По плану:
736
2,5;1;1,7
0,2;50;15
58880
_
1. Зміна обсягу виробни-цтва
1104
2,5;1;1,7
0,2;50;15
883320
29440
2. Зміна норм матеріалів
1104
2,5;1;1,7
0,2;50;15
88320
_
3. Зміна ціни матеріалів
1104
2,5;1;1,7
0,2;55;15
93840
5520
Загальний вплив : 29992
Затрати матеріалів на випуск подушок зросли на 29992 грн. , в тому числі за рахунок зміни обсягу випуску (збільшується ) на 29440 , за рахунок зростання цін на матеріали - на 5520.
4. Аналіз затрат на оплату праці та на обслуговування виробництва та управління .
Затрати на оплату праці мають меньшу притому вагу в собівартості продукції , ніж матеріальні затрати . Загально відомо , що одним із найважливіших джерел зниження собівартості продукції є більш швидке зростання продуктивності праці порівняно із середньою оплатою праці .
На підприємстві ,що аналізується так і відбулось .
Затрати на оплату праці на підприємстві " Шик ".
Таблиця 9.
Кількість працюю-чих, план
Персонал плановий
Ставка планова , грн.
Персонал фактичний
Кількість працюю-чих , факт
Ставка фактична, грн.
1
Робочий на машині 1
300
Робочий на машині 1
1
300
1
Закройщик
300
Закройщик
1
300
4
Швачки
1-подушки
3-ковдри
300
Швачки
1-подушки
3-ковдри
4
300
1
Директор
500
Директор
1
500
1
Головний бухгалтер
450
Головний бухгалтер
1
450
1
Менеджер по забезпе-ченню матеріала-ми
350
Менеджер по забезпе-
ченню матеріала-ми і реалізації готових виробів
1
420
1
Менеджер по реалізації готових виробів
350
Робочий , що виконує функції механіка і електрика
1
390
1
Механік
300
Водій
2
300
1
Електрик
300
Грузчик
1
200
2
Водій
300
Складов-щик
1
200
1
Грузчик
200
Приймаль-ники на пунктах
3
200
1
Складов-щик
200
Вбираль-ниця
1
150
3
Приймаль-ники на пунктах
200
Художник-дизайнер
1
200
1
Вбираль-ниця
150
Фонд зарплати плановий = 5800 грн.
Кількість працюючих = 20 чоловік.
Загальне відхилення =-290 грн.
Фонд зарплати фактичний = 5510 грн.
Кількість працюючих = 19 чоловік.
Середня зарплата планова ==290 грн. Дорівнює середній зарплаті фактичній .
Продуктивність праці по пошиттю ковдр зросла в 1,6 рази , по пошиттю подушок - в 1,5 рази .
Тобто середня зарплата не зростає , а продуктивність праці зростає великими темпами .
Затрати на оплату праці на підприємстві зменьшились за рахунок того , що форма зекономила 280 грн., залишивши одного менеджера і підвищив йому платню ; замість механіка і електрика взяли одну компітентну людину також з підвищеною платнею (на цьому зекономили ще 210 грн. ) . З метою майбутніх прибутків взяли на роботу по трудовому договору художника-дизайнера , який розробляє вишивки для ковдр . На підприємстві відбулося скорочення трудозатрат в натуральній формі з значним скороченням передозатрат в вартісній формі , причому темпи скорочення затрат в грошовій формі відстають від темпів скорочення затрат в натуральній формі . Це раціоналізація виробництва [12 ] . Кожний підприємець намагається до скорочення трудомісткості одиниці продукції шляхом раціоналізації виробництва . В нашому випадку відбулося скорочення затрат на оплату праці з одночасним ростом випуску продукції , що призвело до значного зменьшення трудомісткості .
Трудомісткіть виробів .
Таблиця 10.
Продукція
Затрати на оплату праці за виробами , грн.
Кількість продукції
Затрати на оплату праці на одиницю виробу , грн.
план
факт
план
факт
план
факт
1. Ковдри
3654
3416,2
345
552
10,5
6,1
2. Подушки
2146
2093,8
736
1104
2,9
1,9
Всього
5800
5510
х
х
х
х
Розподілення комплексних затрат на оплату праці було пропорційно матеріаломісткості виробів .
Трудомісткість одиниці виробу значно зменьшилась .
При аналізі фонду оплати праці визначають вплив факторів на його зміну.
Вплив зміни середньооблікової чисельності : ( 19-20 ) * 290 = -290
Одночасно з зменьшенням кількості робітників на одного чоловіка , відбулося змен6ьшення фонду оплати праці на суму середньої заробітної плати.
На даному підприємстві ведеться політика заохочення працюючих . Це необхідно зробити , тим паче , що продуктивність праці за рішенням керівництва має зростати . Чи доцільно ввести іншу форму оплати праці ? Почасову оплату на цьому підприємстві не слід вводити , бо це може погано відбитися на продуктивності випуску продукції . Платити за кожний готовий виріб теж , я думаю , не слід , бо це може привести до надмінного випуску продукції , а на ринку стільки не потрібно . Проблема з реалізацією товарів можуть привести до збиртків , крім того надмірна пропорція часто приводить до зменьшення ціни товару . Тому я пропоную залишити робітників на ставці , яку треба підвищити . Чи (другий варіант ) ставку залишити без змін , але ввести у кадрову політику підприємства таке поняття як " доплата у зв'язку зі змінами умов праці " . Ця доплата повинна бути дуже значною і давати її слід лише тим робітникам , які працюють з продуктивністю праці в ковдр за годину (48 подушок за годину ). Слід зауважити , що від затрат на оплату праці залежить обсяг відрахувань до бюджету в пенсійний фонд , фонд соціального страхування і фонд безробіття , які також включаються у собівартість продукції.
Відрахування планові = 37,5 % * 5800 = 2175 грн.ї
Відрахування практичні = 37,5 % * 5510 = 2066,25 грн.
Відхилення = 108,75 грн.
Витрати на обслуговування виробництва та управління включають три комплексні статті :[10]
1) Витрати на утримання і експлуатацію устаткування : 2842 грн.
2) Загальновиробничі витрати : 5040 грн.
3) Загальногосподарські витрати : 425 грн.
Аналіз цих затрат доцільно проводити лише у розрахунку на 1 грн. товарної продукції . [11] Показник затрати на гривню товарної продукції розраховується відношенням загальної суми затрат на виробництво і реалізацію продукції до вартості продукції в діючих цінах .[2] Так як об'єктом досліджень цієї курсової роботи є тільки виробничі затрати , то такий аналіз можна зробити лише приблизно .
Якщо ціна на ковдру = 502 грн . , а на подушку = 156 грн. , то
* на 1 грн. Ковдри по плану припадає : (1790 / ( 502 * 345 ) ) * 100 % = 1,03 % затрат (на утримання і експлуатацію устаткування ) ;
фактично : ( 1762 / (502 * 552 ) ) * 100 % = 0,6% .
* на 1 грн подушки по плану : (1080 / ( 156 * 536 ) )*100 % = = 0,9 % затрат ;
фактично : (1080 / (156 * 1104 ) ) * 100 % = =0,6 % затрат .
Можна зробити два висновки : по-перше ці затрати зовсім незначні , по-друге , так як вони постійні , то в зв'язку зі збільшенням обсягу виробництва вони зменшуються .
5. Аналіз затрат за елементами і статтями затрат .
Витрати на виробництво продукції планують і обліковують за двома напрямками : зап економічними елементами і за статтями калькуляції . Визначення і класифікацію витрат за цими озноками див. У пункті 1 кутсової роботи . Найбільш корисним для вивчення змін у структурі затрат на виробництво є аналіз собівартості за елементами затрат .[11] Він дозволяє вивчити їх склад , визначити питому вагу кожного елементу , долю оплати праці у загальних витратах на виробництво . [10] Аналіз затрат за елементами затрат дозволяє не лише вивчити зміни у структурі собівартості , але й зрозуміти , якого характеру продукцію випускає підприємство ( матеріаломістку , енергомістку , фондомістку , тощо ).
Затрати на виробництво .
Таблиця 11.
Показники
План
Факт
Відхиле-ння, %
Тис. Грн.
%
Тис. Грн.
%
1. матерівальні затрати
158870
89,8
245088
93,3
3,5
2. витрати на оплату праці
5800
3,27
5510
2,0
-1,27
3. Відрахування на соціальні заходи
232
0,13
220,4
0,08
-0,05
4. Амортизація основних фондів
2842
1,6
2842
1,08
-0,52
5. Інші витрати
9108
5,2
9010
3,54
-1,66
Всього витрат на виробництво
176852
100
262670,4
100
_
Дані цієї таблиці свідчать , що виробництво дуже матеріаломістке . У зв'язку з тим , що зріс обсяг виробництва , матеріальні затрати зросли . Фонд оплати п а і зменшився і став займати ще меншу питому вагу у загальних виробничих затратах . Це погано , бо ріст випуску продукції повинен бути відповідно оплачений робітникам . У пункті 4курсової роботи я проаналізую це детальніше . Амортизаційні затрати - постійні , тому із збільшенням загальних затрат , їх питома вага зменшується .
На наступному етапі аналізу вивчається собівартість продукції за калькуляційними статтями . Уданій роботі повна собівартість не аналізується , бо об'єктом досліджень є виробничі затрати ( тобто без затрат на реалізацію і збут ).
Планування і облік витрат за калькуляційними статтями дозволяє встановити цільові напрями витрат , зв'язок з технологічним процесом , а також обчислити собівартість одиниці окремих видів продукції , узагальнити витрати за місцем їх винекнення , забезпечити контроль за використанням ресурсів на кожному місці виникнення витрат . Для аналізу за статтями калькуляції необхідно усі непрямі затрати пропорційно розподілити по видам продукції .
У даній роботі усі комплексні статті витрат я розподіляю пропорційно матеріальним витратам по видам продукції .
Аналіз собівартості ковдри за статтями калькуляції .
Таблиця 12.
Стаття витрат
На одиницю продукції, грн.
Відхилення
Сума, грн.
план
факт
1. Сировина і матеріали
290
274
-16
2. Паливо і енергія
3,1
1,9
-1,2
3.Заробітна плата
10,5
6,1
-4,4
4. Відрахування на соціальне страхування
0,45
0,2
-0,25
5. Витрати на утримання і використання устаткування
5,1
3,19
-1,91
6. Загальногосподарські витрати
4,2
2,5
-1,7
7. Загальновиробничі витрати
9,2
5,6
-3,6
Виробнича собівартість
322,5
298,49
-29,01
Аналіз собівартості ковдри свідчить , що загальний розмір економії на одній ковдрі = 29 грн. Основна економія відбулася за допомогою економії матеріалів . Питома вага усіх інших статей калькуляції також зменшилась . За рахунок того , що зменшилась собівартість продукції , підприємство отримає великий прибуток .
Повна собівартість продукції дорівнює виробнича собівартість плюс позавиробничі витрати . Як правило , позавиробничі витрати являють собою дуже маленьку частку собівартості . Повна собівартість плюс прибуток плюс податок на додану вартість дорівнює ціна . Навіть при незмінній ціні підприємство збільшить свій прибуток на 29 гривень на кожній ковдрі ( а їх фактично випускають 552 штуки ) . З таким прибутком можна розширяти виробництво і стимулювати працюючих , збільшуючи платню .
Аналіз собівартості подушки за статтями калькуляції.
Таблиця 13.
Стаття витрат
На одиницю продукції, грн.
Відхилення
Сума, грн.
план
факт
2. Сировина і матеріали
80
85
5
2. Паливо і енергія
0,85
0,5
-0,35
3.Заробітна плата
2,9
1,89
-1,01
4. Відрахування на соціальне страхування
0,11
0,07
-0,04
5. Витрати на утримання і використання устаткування
1,42
0,97
-0,45
6. Загальногосподарські витрати
1,18
0,77
-0,41
7. Загальновиробничі витрати
2,53
1,73
-0,8
Виробнича собівартість
89
90,93
1,93
Аналіз собівартостіодиниці цього виду продукції показав ,що перевитрати у розрахунку на одну подушку становлять 1,93 гривні . Хоча по статтям калькуляції (2-7) всюди була економія (усі затрати на одиницю продукції зменьшиличь ), але за рахунок того , що ціна на матеріали ( асаме на пух ) збільшилась на 5 гривень , собівартість зросла , бо продукція є дуже матеріаломісткою , і основну роль у збільшенні чи зменшенні собівартості грають ціни на матеріали . Але (!) завдяки тому , що на кожній ковдрі підприємсво має великий прибуток ( на 29 гривень ), незважаючи на ці збитки (майже 2 гривні на кожній подушці ) , підприємство всерівно дуже збільшило свої прибутки.
Висновок .
При аналізі затрат на виробництво одного підприємства я намагалася використовувати усі можливі методи аналізу затрат , бо , як відомо, на практиці результати аналізу можуть відрізнятися один від одного , в залежності від методу , який використовувався при аналізуванні . Тому для того , щоб врахувати усі фактори впливу на затрати , різноманітні випадки , які можуть трапитись на підприємстві , доцільно аналізувати затрати за допомогою різ них підходів .
Перш за все слід відмітити , що основні затрати на виробництво на підприємстві " Шик "-це матеріальні затрати . Матеріали , які йдуть на випуск продукції дуже дорогі . Але за рахунок змін факторів " норм " і " цін " матеріальних затрат , вони зменьшились у розрахунку на 1 ковдру на 16 гривень і підвищились у розрахунку на одну подушку на 5 гривень . Крім того , дуже підвищилась продуктивність праці і відповідно обсяг виробництва . Тоді усі постійні затрати у розрахунку на одиницю продукції зменьшились . Але так як матеріальні затрати - це 93,3 % загальних виробничих затрат , то їх зміна - це основний критерій зміни виробничої собівартості виробу .Тому загальновиробничі затрати на ковдру зменьшились , що привело до підвищення прибутку , а загальні виробничі затрати на подушку збільшились , що привело до зменьшення прибутку . Але так як збільшення прибутку за рахунок випуску ковдр значно перекриває зменьшення прибутку через підвищення матеріаломісткості подушок , то в цілому підприємство має великий прибуток ( усі цифри наведені утаблицях ).
Слід прийняти до уваги , що змінилися умови кращі на підприємстві (продуктивність зросла в 1,5 раза , тобто працівники працюють набагато швидше ), а на заробітній платні це не відобразилося .Тому необхідно звернути увагу на кадрову політику підприємства щодо робітників основного виробництва .
Щодо пошуків поточних резервів зниження собівартості , то слід приділити увагу виявленню так званого прихованого браку . Він може фігурувати як доброякісні готові вироби і приносити несподівані збитки .
Щодо пошуку перспективних резервів зниження собівартості , то можна збільшити обсяги виробництва . Але цей раз не за рахунок підвищення продуктивності праці ( рорбітники і так працюють в повну силу ), а за рахунок розширення виробництва . Якщо директор і головний бухгалтер розмістяться в одному кабінеті , то без змін орендної плати з'явиться територія для залучення ще 2-3 швачок .
Ще одна пропозиція : щоб знизити показник затрат на 1 гривню , тобто збільшити прибуток , можна підвищити ціни . Це я вважаю реальним , бо за таку ціну покупці купують ковдри і подушки з пір'я , а такі вироби з пуху мають коштувати набагато більше.
Список літератури:
1. Гукасьян Г. М . экономическая теория : ключевые вопросы . Учебное пособие .- М . : инфра -М ., 98 год.
2. Совицкая Г. В . Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учебное пособие для вузов . - 2-е издание перераб. И дополн. -Минск , М. : Экоперспектива, 98 год.
3. Сопко В. Бухгалтерський облік . Навчальний посібник . -2-ге видання , перероб. І доп .- К. : КНЕУ , 1999- с 282-329, 408-419.
4. Типове положення з планування , обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт , повлуг ) у промисловості , затаержене постановою Кабінету Міністрів України від 26. 04. 96 р. №473.
5. О. МАксимова . Постоянные и переменные затраты // Баланс . - 1999 - №18 .
6. О. Максимова. Навчитися правильно рахувати затрати - перший крок до управління ними // Баланс . - 1999. -№ 14.
7. Андреев Б. Ф. Системный курс экономической теории.- Л., 98г.
8. Закон України " Про оподаткування прибутку підприємств "., від 22. 05. 97 №283/97 - В Р із змінами і доповненнями .
9. Порядок складання декларації про прибуток підприємства , затверджений наказом Д П А в Україні від 21. 01. 98 №37 і зареєстрований в Мінюсті України 11.02 .98 №94
10. В.І. Іващенко , М.А. БОлюх. Економічний аналіз господарської діяльності . Навч. Посібник.- К. : ЗАТ " Нічлава " , 1999р.
Управління підприємством неможливе без аналізу затрат ,тому що цей аналіз висвітлює усі економічні закономірності і механізми , які відбуваються на підприємстві .
Затрати--це головний фактор , що впливає на пропозицію товарів . Тому , перед тим , як прийняти рішення про те , скільки товарів виробляти , фірма повиння проаналізувати свої витрати .[1]
Зменшення аналізу затрат на підприємстві можна прослідити у взаємозв`язку між всіма процесами , що відбуваються на підприємстві . Підприємство--це система , в якій всі процеси взаємозв`язані . Якщо , наприклад , питома вага заробітної плати у виробничих витратах зменшиться , то збільшиться доля покупних комплектуючих виробів , напівфабрикатів .[2]
Управління затратами--важливий елемент управління господарством .[3] А управління затратами неможливе без їх аналізу . Аналіз затрат підприємства має виключно важжливе значення . Він дозволяє з`ясувати тенденції змін затрат, рівень виконання плану , виявити вплив факторів на зменшення та збільшення затрат , і на цій основі дати оцінку роботи підприємства по вико ристанню можливостей та встановити резерви зменшення собівартості продукції .
На основі аналізу затрат роблять обгрунтування рішень про зняття з виробництва застарілих виробів , визначають ціну продукції , рентабельність , будують внутрішньо-господарські відносини , обгрунтовують доццілльність організаційно-технічних заходів тощо .
1. Економічний зміст і класифікація витрат .
Використані у процесі виробництва різні речовини на виготовлення нового продукту праці формують поняття затрат . Грошовий вираз суми затрат на виробництво конкретного продукту визначає поняття собівартість .Зміст термінів затрати і собівартість опоєднується в понятті затрати виробництва .[3] Так тлумачить термін "затрати" В. Сопко .
У Типовому положенні з планування , обліку і калькулювання собівартості продукції у промисловості витрати також ототожнюються з собівартістю " Собівартість промислової продукції (робіт , послуг )--це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво утворюють виробничу собівартість , а витрати на виробництво і збут -- повну собівартість промислової продукції " .[4]
Затрати розглядалися різними економістами з різних боків і з різною метою .
К. Маркс пов`язував дослідження затрат з намаганням дослідити особливості експлуатації найманої праці , які відображаються у вартості і , зрозуміло , в затратах . Затрати праці вінтлумачить як затрати суспільства .
Затрати виробництва , за Марксом , менше за суспільні витрати на неоплачену додаткову працю, яка є джерело прибутку . Тобто , у Маркса прибуток знаходиться за межами затрат .[1]
На відміну від К Маркса участі западні економісти включають прибуток підприємця в затрати ,розцінюючи його як плату за ризик . В їх теорії затрати виробництва , які включають в себе нормальний середній прибуток , називаються економічними затратами .
Існує дуже складна класифікація витрат . Виникає питання : " А навіщо взагалі потрібно класикувати витрати ? " Тому я вважаю за потрібне навести слідуючий приклад : у підприємства " Амега " є можливість отримати заказ на велику партію деталей . По розрахункам підприємства " Амега " повна собівартість деталі--23 грн. , але замовники згодні заплатити лише 20 грн. За штуку . Підприємство " Амега " відмовляє замовникам , бо не хоче працювати за збитком . Робота підприємства зупиняється , але вагома частина затрат підприємства --постійні затрати , і немає коштів , щоб їх покрити . Вихід з такої ситуації --управління затратами .
Припустимо що змінні затрати на одну деталь --15 грн. Тоді , при продажі виробів по 20 грн. , підприємство має з кожноє деталі 5 грн. На покриття постійних затрат . І , хоча можливо , що усі постійні затрати не вдастся компенсувати , але покрити якусь їх частину--краще ,ніж нічого . Також слід подумати про скорочення постійних витрат .[5]
Тобто ,класифіккація затрат на постійні і змінні дозволяє покращити якість управління затратами ,допомагає приймати вірні управлінські рішення . Дана інформація грає важливу роль в плануванні і контролі . Класифікація затрат потрібна для управління ними і перш за все для здійснення калькуляції собівартості продукції для різних потреб управління .
Згідно Типовому положенню [4]витрати на виробництво класифікуються за слідуючими ознаками (див. Таблицю 1 ).
Таблиця 1. Класифікація витрат
Витрати
1.За місцем винекнення витрат
Витрати виробництва , цеху,дільниці ,службові витрати на вироби , типові представники виробів ,групи однорідних виробів ,одноразові замовлення , валову , товарну ,реалізовану продукцію .
2. За видами продукції , робіт , послуг.
Витрати на вироби , типові представники виробів ,групи однорідних виробів ,одноразові замовлення , валову , товарну ,реалізовану продукцію .
3. За видами витрат .
Витрати за економічними елементамии , витрати за статтями калькуляції.
4. За способами перенесення вартості на продукцію .
Витрати прямі ,непрямі .
5. За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат
Витрати умовно-змінні , умовно-постійні .
6. За календарними періодами .
Витрати поточні , одноразові .
Першу ознаку класифікації витрат ( за місцем виникнення ) також тлумачить ,як поділ затрат за належністю їх до виду діяльності .
В економічній практиці види виробничої діяльності поділяють на : основну , допоміжну і непромислове господарство .[4]
До основного виробництва належать цехи , дільниці ,що беруть безпосередньо участь у виготовленні продукції .
Допоміжне виробництво призначене для обслуговування цехів основного виробництва : виконання робіт по ремонту основних фондів , забезпечення інструментом , запасними частинами для ремонту устаткування , різними видами енергії ,транспортними та іншими послугами . До нього належать ремонтні цехи,експериментальні , енергетичні ,транспортні та інші підрозділи.
До непромислового господарства належать : незаводський транспорт, житлово-комунальне господарство та культурно-побутові заклади, інші культурні підрозділи , які беруть участь у виробництві продукції . Усі витрати на виробництво включаються до собівартості товарів .
За видами витрати класифікуються за економічними елементами та за статтями калькуляції .Під елементами витрат розуміють економічно однорідні види витрат (див. Таблицю 2 ) .
Таблиця 2. Витрати за економічними елементами .
Групування затрат за елементами необхідне для того , щоб вивчити матеріалоємкість ,енргоємкість ,трудоємкість , фондоємкість та встановити вплив технічного прогресу на структуру затрат .[2] Поелементний розріз затрат потрібний для визначення їх структури , питомої ваги окремих затрат , визначення розміру національного доходу тощо.Поелементне групування затрат використовують для складання кошторисів , утворення нормативної бази виробництва ,аналізу тощо .Цей план групування затрат є вихідним у формуванні практично всіх вартісних параметрів економіки , визначенні ефективності виробництва .[5] Кожна галузь має свої особливості структурної побудови затрат у розрізі елементів . Наприклад , у добувних галузях висока питома вага на оплату праці , у машинодобуванні матеріальні затрати майже дорівнюють затратам на оплату праці .
Витрати за статтями калькуляції - це витрати на окремі види виробів , а також витрати на основне і допоміжне виробництво. [4] Групування затрат за статтями калькуляції вказує куди ,на яке ціле та в яких розмірах використані ресурси . Воне необхідне для розрахунку собіртості окремих видів виробів у багатономенклатурному виробництві , встановлення центрів акумулювання затрат та пошуку резервів їх скорочення . Основними положеннями про склад затрат на виробництво не передбачена система групуваня статей затрат .Це питання вирішують сьогодні самі підприємства .Найпоширенішою є слідуюча система групування ( див. Таблицю 3 ).
Таблиця 3. Групування затрат за статтями калькуляції .[3]
Сировина і матеріали ;
Зворотні відходи (відраховуються );
Куповані вироби ,напівфабрикати ;
Паливо та енергія на технологічні потреби ;
Основна зарплата працівників, зайнятих у виробництві ;
Додаткова зарплата працівників, зайнях у виробиві ;
Вірахвання на соціане страхування ;
Відрахування на обов`язкове медичне страхування ;
; Затрати на утримання і експлуатацію машин і
обладнання;
Загальновиробничі затрати ;
Загальногосподарські затрати ;
Втрати від браку ;
Інші виробничі затрати ;
Позавиробничі затрати .
У деяких галузях відхилення від наведеної системи групування затрат у розрізі статей калькуляції значне . За свом складом статті калькуляції можутьбути одноелементними або комплексними ,які складаються з кількох елементів затрат .Таке групування має істотне значення для проведення економічного аналізу , визначення факторів ,які впливають на собівартість продукції в системі внутрішньогосподарського обліку .
За способом перенесення вартості на продукцію витрат поділяються на прямі інепрямі . До прямих витрат належать витрати , пов`язані з виробництвом окремих видів продукції , які можуть бути безпосередньо включені дот їх собівартості . Іншими словами , це вартість усього , що надаються .[3] До них входять:
--матеріальні затрати ,тобто вартість сировини і деталей кінцевого продукту;
--трудові затрати ,тобто витрати на заробітну плату робітникам виробникам за час , затрачений ними на виробництво продукції .
До непрямих витрат належать витрати , пов'язані з виробництвом кількох видів продукції , вони включають до собівартості шляхом розподілення пропорційно відповідній базі. Параметри розподілу визначають у галузевих рекомендаціях , інструкціях . Ними можуть бути : маса сировини або матеріалів, сума затрат за якоюсь ознакою (оплата праці ,технологічна собівартість ) . Непрямі витрати називають також накладними , до них включають оренду приміщень і обладнання ,витрати на електроенергію і опалення ,виплату зарплати персоналу ,безпосередньо не зайнятому у виробництві продукції ,витрати на утримання офісу (плата за телефон , поштові послуги , канцелярське обладнання ), затрати на реалізацію продукції , відсоткові ставки по кредитам .Розподіл затрат на прямі і непрямі дозволяє управляти собівартістю продукції . Знизити собівартість можна як за рахунок зниження непрямих затрат , так і за рахунок збільшення обігу виробництва і реалізації продукції .
За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат витрати поділяються на умовно-змінні і умовно-постійні . До умовно-змінних належать витрати , абсолютна величина яких зростає із збільшенням обігу виробництва і зменшується із його зниженням . До умовно-змінних витрат належать витрати на сировину і матеріали , покупні комплектуючі вироби , напівфабрикати , технологічне паливо і енергію , на оплату праці робітникам ,зайнятим у виробництві продукції тощо . Їх "поведінку " в залежності від обсягу виробництва можна представити графічно [5] (див. Графік 1 ) :
Умовно-постійні -це витрати , абсолютна величина яких із збільшенням (зменшенням )випуском продукції істотно не змінюється . До умовно-постійних належать витрати , пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробничої діяльності цехів , а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва .
На графіку 2 зображені разом крива постійних затрат ( Fixed Cost ) , крива змінних затрат VC (variable Cost ) та загальні затрати ТС ( Total Cost ) [7]
ТС=VС+FС
Графік 2 . "Поведінка" змінних , постійних і загальних затрат .
Слід пам'ятати , що постійні затрати є незмінними тільки в межах певного діапазону обсягу виробництва . Тому їх часто називають умовно-постійними . Діапазон , у межах якого "поведінка " постійних затрат не змінюється , називається областю релевантності . [5] При обсягу виробництва столів , наприклад , від 500 до 5000 шт. , постійні затрати - 36000 грн. за рік . Якщо обсяг виробництва буде більше релевантного діапазону , ( тобто більше 5000 шт. ) , то будуть потрібні додаткові затрати на оренду і постійні затрати збільшаться . Тому і у деяких джерелах наведена класифікація витрат за ступенем залежності від прийняття рішень - релевантні і нерелевантні .
В ринковій економіці затрати ще класифікують на бухгалтерські (явні ) і альтернативні (неявні ) [1] , [2] .
Бухгалтерські затрати - це фактичні затрати на виробництво певної кількості продукції , затрати факторів виробництва за цінами їх придбання .
Неявні затрати - це альтернативні суми грошей , які можна було б стримати при іншому використанні ресурсів .
Для виміру затрат на одиницю продукції використовують категорії середніх загальних затрат (АTC=TC/Q ) ,середніх постіцйних затрат (AFC=TFC/Q) ,середніх змінних затрат (АVC=TVC/Q ) . Середні затрати важливі для визначення прибутковості фірми : якщо ціна дорівнює середнім затратам , то фірма має кульовий ефект , прибуток відсутній . Якщо ціна менше середніх затрат , то фірма несе збитки і навпаки .[1]
З метою встановити максимальний обсяг виробництва , на який може розраховувати фірма , розраховують маржінальні затрати . Маржінальні затрати (МС = ТС/ Q) - це додаткові затрати на виробництво кожної додаткової одиниці у порівнянні з існуючим обсягом випуску . Вони дуже важливі для стратегії фірми .
Дуже важливою ознакою класифікації затрат є розмежування їх за собівартістю. Існують затрати, які включаються до собівартості і які не включаються до собівартості. Склад затрат, які включаються або не включаються до собівартості продукції, визначається законодавчо.
2. Аналіз загальної суми затрат на виробництво.
Підприємство, затрати якого аналізуються, називається " Шик". Воно випускає і реалізує ковдри і подушки з гусиного пуху. Продукція дуже дорога, бо використовується дорогі матеріали: гусиний пух , атлас , шовкові нитки. Закупівля пуху відбувається у трьох , так званих , приймальних пунктах у селах, які створима , сама фірма з метою забезпечення себе матеріалом. Пух приймається у селян за ціною 40 гривен за кілограм.
Основні засоби і технологія виробництва:
У наявності є два вантажних автомобіля для забезпечення рітмічного постачання виробництва матеріалами і розвозки готових виробів до пунктів реалізації ( Кожний автомобіль коштує 22 500 гривень. Ці цифри необхідні для розрахунку суми амортизації):
1) машина по очистці пуху та вдуванню його в подушки та ковдри (коштує 4 500 грн.) , очищує пух від пилу та під натиском повітря вдуває його в потрібній кількості в вироби.
2) електронний ніж для різання тканини (коштує 501 грн.). Закрійщик вимірює на верхньому слої атласу площу подушки чи ковдри. За допомогою кількох розрізів цього ножа отримуємо багато готових викройок з атласу.
3) чотири швейні машини (900 грн. кожна). Три швачки зшивають викройки ковдр. Одна викройки подушок. Маленький шматочок виробу залишається незашитим для того , щоб в нього вдувати пух. Після цього швачки зашивають цей шматочок тканини.
4) Потрібно розподілити пух рівномірно вздовж ковдри. Це робить руками закрійщик. В ньго робота набагато легша , тому залишається час.
Три швачки вздовж ковдри прошивають нитками, щоб закріпити пух рівномірно по площі виробу.
Матеріали ( за планом ) :
На одну ковдру: ниток - 100 метрів ( 20 коп./метр),
пуху - 3 кілограми ( 50 грн./кг після обробки (чистки)),
атлас - 8 кв. метрів ( 15 грн./кв.метр)
Планові затрати матеріалу на одну ковдру = 290 гривень.
На одну подушку: ниток - 2,5 метрів ( 20 коп./метр),
пуху - 1 кілограм ( 50 грн./кг після обробки ( чистки)),
атлас - 1,7 кв.метрів ( 15 грн./кв. метр)).
Планові затрати матеріалів на одну подушку = 80 гривень. Матеріали (фактичні). Підприємство вирішило змінити на краще дизайн ковдр: вишити його різноманітним орнаментом. Тому затрати ниток збільшились. Підприємство збільшило обсяг виробництва продукції. Йому потрібно більше пуху. Тому на приймальних пунктах вирішили залучити більше селян які б приносили пух. Тому підвищили ціни за кілограм до 45 гривень. Після очищення ціна за кілограм становить 55 гривень. Підприємство вирішило змінити норму витрат пуху на одну ковдру до 2,5 кг і норму витрат атласу до 7,5 (не за рахунок площі ковдри, а за рахунок залишків атласу на шви). Це все значно змінило собівартість виробів. Аналіз матеріальних затрат див. у п. 2.3. Продуктивність праці швачок та обсяги виробництва:
По плану: передбачалось , що одна швачка шиє 5 ковдр в день , тобто 3 швачки шиють 15 ковдр в день , за місяць - 345 шт. Передбачалось , що у швачки, яка відповідає за пошиття подушок витрачається 15 хвилин на одну подушку, тому за 8 годин роботи вона шиє 32 подушки, а за місяць - 736.
Фактично: директор підприємства став наполягати на підвищенні продуктивності праці і встановив такі норми, що 1 швачка шиє 8 ковдр в день. Відповідно 3 швачки за місяць шиють 552 штуки. Швачка повинна шити подушку за 10 хвилин , 48 в день і 1104 за місяць.
Фонд заробітної плати.
За планом на підприємстві працює слідуючий персонал - 20 чоловік: робочий по машині № 1 (див. осн. Засоби) з окладом 300 грн. , закройщик - 300 грн. , 4 швачки - по 300 грн. кожна , директор 500 грн. , головний бухгалтер - 450 грн. , менеджер по забезпеченню матеріалами - 350 грн. , менеджер по реалізації - 350 грн. , механік - 300 грн. , електрик - 300 грн. , 2 водія по 300 грн. кожний кладовщик - 200 грн. , 3 прийомщика пуху на селах - 200 грн. Кожний , грузчик - 200 грн. , прибиральниця - 150 грн.
Фактично: підприємство взяло на роботу художника дизайнера для того , щоб він розробив оригінальний орнамент для ковдр. Він працює 1 місяць по трудовій угоді за 200 грн. На підприємстві залишили 1 менеджера , який займається і забезпеченням матеріалами і реалізацією готових виробів. Його зарплата - 420 грн. На підприємстві залишили 1 робітника , який працює і механіком і електриком . Його заробіток 390 грн.
Детальний аналіз змін , що відбулись , див. у розділі 4 .
Підприємство знімає в оренду приміщення . З прийомних пунктів , 2 склада (для матеріалів і готової продукції ) , цех та кабінети директора , менеджера , головного бухгалтера , кімнату для робочих . Загальня платня 5040 грн.
За енергію підприємство платить 700 грн. , за воду -70 грн. , за топливо - 1000 грн. , за утримання офісу ( факс , телефон , канцелярія ) - 300 грн. , за послуги банку - 55 грн. Амортизація -2842 грн. (2машини -2 група основних засобів ; машина №1 , 4 швейні машини - 3 група основних засобів ).
3. Аналізматеріальних затрат .
Як правило , найбільшу питому вагу в собівартості промислової продукції займають затрати на сировину і матеріали . Тому дуже важливим джерелом зменшення собівартості продукції є скорочення матеріальним. Загальна сума затрат залежить від обсягу випуску продукції , її структури та змін питомих затрат на окремі вироби .
Схема 1. Факторна система прямих матеріальних затрат .[2]
Аналіз матеріальних затрат полягає в порівнянні факторного обсягу їх з плановим чи базовим і в обчисленні дії окремих факторів на виявленні відхилення .
На підприємстві випускається два види продукції і матеріальні затрати на кожний зовсім різні матеріальні затрати на одну ковдру .
Таблиця 4.
матеріали
за планом
фактично
відхилення
норма затрат,м,кг,м^2
ціна, грн.
сума,грн.
норма затрат,м,кг
ціна,грн
сума,грн.
нитки
100 м
20 к
20 грн
120 м
20 к
24
4
пух
3 кг
50 грн
150 грн
2,5 кг
55 грн
137,5
-12,5
атлас
8 м^2
15 грн
120 грн
7,5 кг
15 грн
112,5
-7,5
всього
х
х
290
х
х
274
-16
При загальній економії матеріалів наковдру на 16 грн. Були перевитрати по одному виду матеріалів - ниткам - 4 грн. Це й є резерв зниження матеріальних затрат у розрахунку на 1 виріб . Що ж відбулося на підприємстві ? За видами матеріалів :
1) Нитки . Підприємство вирішило покращити дизайн , вишивши ковдру гарними нитками , тому затрати ниток зросли . Ціна не змінилась .
2) Пух . По-перше змінпилась ціна на нього , бо на приймальних пунктах потрібно було привернути увагу більшої кількості людей , що бажали б здати пух . Тому його почали приймати за 45 грн./кг. Після очистки він вже коштує 55 грн./кг . По-друге , зменьшили норму використання пуху на одну ковдру до 2,5 кг. Це не змінить якості ковдри . Вона буде така ж тепла і легка . Пух розподіляється рівномірно вздовж усієї площини ковдри .
3) Атлас . Ціна не змінилась . Але "на шви " тепер залишають менше тканини . Це дуже прекрасний спосіб зекономити за допомогою майстерності швачки .
Матеріальні затрати на 1 подушку.
Таблиця 5.
матеріали
за планом
фактично
відхилення
норма
ціна,грн.
сума,грн.
норма
ціна,грн.
сума,грн.
нитки
2,5 м
20 к
0,5 грн
2,5 м
20 к
0,5 грн
пух
1 кг
50 грн
50 грн
1 кг
55 грн
55 грн
5
атлас
1,7 м
15 грн
25,5 грн
1,7 м
15 грн
25,5 грн
всього
х
х
80
х
х
85 грн
5
За рахунок збільшення ціни на 1 кг пуху збільшили затрати матеріалів на 1 подушку на 5 грн.
При аналізі матеріальних затрат слід виявити вплив таких факторів :
1) зміни питомих затрат сировини та матеріалів на одиницю продукції - фактор " норм " ;
2) зміни собівартості заготовлення одиниці сировини та матеріалів - фактор "цін " .
1.Одіяло .
Нитки : фактор "норм " (120-20)*коп.=4 грн.
Фактор "цін " : (20-20)*120 м=0
Всього : +4 грн.
Пух : фактор " норм " : (2,5-3)*50 грн.=-2,5 грн
Фактор "цін " : (55-50)*2,5 кг =12,5 грн.
Всього : -12,5 грн.
Атлас : фактор " норм " : (7,5-8)*15=-7,5 грн
Фактор "цін " : (15-15)*7,5=0
Всього : -7,5 грн.
Резерв економії становить 16,5 грн. (4+12,5) у той час як на першому етапі деталізації показників цей резерв був лише 4 гривні . Тут можна більш точно побачити вплив кожного фактору .Якщо , наприклад , на першому етапі деталізації відхилення видно , що зміна норм цін і пуху призвела до зменшення затрат на 12,5 гривень , то тут можна побачити , що це відбулось завдяки позитивного за змістом впливу зміни " норм " пуха на 25 гривень (зі знаком "-") і негативного впливу зміни " цін " на 12,5 ( зі знаком " + " , тобто збільшення затрат ) .
2. Подушка .
1. Нитки : фактор "норм " =0
фактор "цін " =0
2.Пух : фактор "норм "=0
Фактор "цін "=(55-50)*1=5
3. Атлас : фактор "норм " : =0
Фактор "цін " =0
Всього за 3 матеріалами :5 грн.
Ніяких додаткових резервів економії не виявлено .
Це ті ж самі 5 гривень через підвищення цін на пух .
Зменьшити затрати можна було б за допомогою норм використання пуха на 1 подушку, але зменьшення ваги пуху у подушці може привести до зниження якості виробу бо у подушці такі зміни дуже помітні так як в ній пух завжди пресується під тиском голови на відміну від ковдри , де такі зміни вмісту пуха ( якщо вони не дуже значні ) зовсім не помітні для користувача .
Обов'язково слід проаналізувати матеріаломісткість виробництва виробів .
Таблиця 6.
Вироби
Обсяг випуску
Затрати матеріалів на одиницю продукції, грн.
Сума затрат на виробництво виробу
план
факт
план
факт
план
факт
шт.
%
шт.
%
грн.
%
грн.
%
1. Одіяла
345
32
552
33
290
274
100050
63
151248
62
2.Подушки
736
68
1104
67
80
85
58880
37
93840
38
Всього
1081
100
1656
100
х
х
158870
100
245088
100
Дані про зміну затрат матеріалів на одиницю продукції див. Таблиця 4 і 5 . Дані про зміни осягу виробництва через зміну продуктивності праці див. На сторінці ?? курсової роботи .
Перш за все , слід зазначити , що ковдри дуже матеріалоємкі вироби . За планом вони займають 32 % випуску продукції , але 63 % загальних затрат . Облік матеріаломісткості ведеться у натуральній і вартісній оцінці . Зниження матеріаломісткості одиниці продукції в натуральному вимірнику приведено у таблиці 4 . Увартісному вимірнику відбулося підвищення матеріаломісткості (див. Таблиця 4 ). Але в загальному затрати матеріалів на одиницю продукції зменьшились . Незважаючи на це в загальному обсягу матеріаломісткість випуску ковдр зменьшилась лише на 1 % (62 - 63) . Що ж до подушок , за рахунок збільшення матеріаломісткості у вартісній оцінці одинирці продукції , загальна матеріаломісткість випуску подушок збільшилась на 1% . Проблема зниження матеріаломісткості і постійний пошук потенційних можливостей такого зниження при виробництві товарів виступає у якості важливої техніко-економічної задачі , яка часто потребує залучення спеціалістів - ехніків , технологів , економістів .[12 ]
Щодо залежності матеріальних затрат від структури випуску продукції ( схема 1 ) , то на одному підприємстві зміна обсягу випуску не веде до зміни структури випуску ( тільки на 1 % , таблиця 6 ) , і тому в нашому випадку це не має значення .
Обов'язково слід проаналізувати вплив факторів на зміну матеріальних затрат на випуск продукції .
Фактори впливу на зміну матеріальнимх затрат на випуск ковдр
Таблиця 7.
№ підстано-вки та назва фактору
Обсяг виробни-цтва ковдр , шт.
Норми затрат , м, кг, м^2 відповідно
Ціни матеріалів , грн.
Матеріа-льні затрати на виробни-цтво ковдр, грн.
Величина впливу фактору
По плану:
345
100;3;8
0,2;50;15
10050
_
1. Зміна обсягу виробни-цтва
552
100;3;8
0,2;50;15
160080
60030
2. Зміна норм матеріалів
552
120;2,5;7,5
0,2;50;15
144348
-15732
3. Зміна ціни матеріалів
552
120;2,5;7,5
0,2;55;15
151248
6900
Загальний вплив : 51198
Затрати матеріалів на виробництво ковдр зросли на 51198 грн., в тому числі :
* За рахунок зміни обсягу випуску на +60030.
* За рахунок зміни норм матеріалів на одиницю виробу на -15732.
* За рахунок зміни цін матеріалів на 6900.
В даному випадку знак "-" являє собою позитивний вплив фактора , бо це означає , що затрати зменьшується .
Те , що затрати значно збільшились при підвищенні обсягу випуску (перша підстановка ) - це природньо . Те , що вплив зміни норм затрат матеріалів позитивний (зі знаком "-" )можна пояснити так : змінились норми використання двох видів матеріалів - норми затрат ниток збільшується і норми витрат пуха на одиницю виробу зменьшується . Зміна останніх має більше значення , бо - пух найдорожчий з усіх матеріалів , що використовуються .
При зміні цін на матеріали затрати зросли , бо ціна на 1 кг пуха підвищилась . Затрати зросли незначно , бо одночасово з підвищенням цін зменьшилась норма затрат пуха .
Фактори впливу на зміну матеріальних затрат на випуск подушок .
Таблиця 8 .
№ підстано-вки та назва фактору
Обсяг виробни-цтва подушок , шт.
Норми затрат , м, кг, м^2 відповідно
Ціни матеріа-лів , грн.
Матеріа-льні затрати на виробни-цтво подушок, грн.
Величина впливу фактору
По плану:
736
2,5;1;1,7
0,2;50;15
58880
_
1. Зміна обсягу виробни-цтва
1104
2,5;1;1,7
0,2;50;15
883320
29440
2. Зміна норм матеріалів
1104
2,5;1;1,7
0,2;50;15
88320
_
3. Зміна ціни матеріалів
1104
2,5;1;1,7
0,2;55;15
93840
5520
Загальний вплив : 29992
Затрати матеріалів на випуск подушок зросли на 29992 грн. , в тому числі за рахунок зміни обсягу випуску (збільшується ) на 29440 , за рахунок зростання цін на матеріали - на 5520.
4. Аналіз затрат на оплату праці та на обслуговування виробництва та управління .
Затрати на оплату праці мають меньшу притому вагу в собівартості продукції , ніж матеріальні затрати . Загально відомо , що одним із найважливіших джерел зниження собівартості продукції є більш швидке зростання продуктивності праці порівняно із середньою оплатою праці .
На підприємстві ,що аналізується так і відбулось .
Затрати на оплату праці на підприємстві " Шик ".
Таблиця 9.
Кількість працюю-чих, план
Персонал плановий
Ставка планова , грн.
Персонал фактичний
Кількість працюю-чих , факт
Ставка фактична, грн.
1
Робочий на машині 1
300
Робочий на машині 1
1
300
1
Закройщик
300
Закройщик
1
300
4
Швачки
1-подушки
3-ковдри
300
Швачки
1-подушки
3-ковдри
4
300
1
Директор
500
Директор
1
500
1
Головний бухгалтер
450
Головний бухгалтер
1
450
1
Менеджер по забезпе-ченню матеріала-ми
350
Менеджер по забезпе-
ченню матеріала-ми і реалізації готових виробів
1
420
1
Менеджер по реалізації готових виробів
350
Робочий , що виконує функції механіка і електрика
1
390
1
Механік
300
Водій
2
300
1
Електрик
300
Грузчик
1
200
2
Водій
300
Складов-щик
1
200
1
Грузчик
200
Приймаль-ники на пунктах
3
200
1
Складов-щик
200
Вбираль-ниця
1
150
3
Приймаль-ники на пунктах
200
Художник-дизайнер
1
200
1
Вбираль-ниця
150
Фонд зарплати плановий = 5800 грн.
Кількість працюючих = 20 чоловік.
Загальне відхилення =-290 грн.
Фонд зарплати фактичний = 5510 грн.
Кількість працюючих = 19 чоловік.
Середня зарплата планова ==290 грн. Дорівнює середній зарплаті фактичній .
Продуктивність праці по пошиттю ковдр зросла в 1,6 рази , по пошиттю подушок - в 1,5 рази .
Тобто середня зарплата не зростає , а продуктивність праці зростає великими темпами .
Затрати на оплату праці на підприємстві зменьшились за рахунок того , що форма зекономила 280 грн., залишивши одного менеджера і підвищив йому платню ; замість механіка і електрика взяли одну компітентну людину також з підвищеною платнею (на цьому зекономили ще 210 грн. ) . З метою майбутніх прибутків взяли на роботу по трудовому договору художника-дизайнера , який розробляє вишивки для ковдр . На підприємстві відбулося скорочення трудозатрат в натуральній формі з значним скороченням передозатрат в вартісній формі , причому темпи скорочення затрат в грошовій формі відстають від темпів скорочення затрат в натуральній формі . Це раціоналізація виробництва [12 ] . Кожний підприємець намагається до скорочення трудомісткості одиниці продукції шляхом раціоналізації виробництва . В нашому випадку відбулося скорочення затрат на оплату праці з одночасним ростом випуску продукції , що призвело до значного зменьшення трудомісткості .
Трудомісткіть виробів .
Таблиця 10.
Продукція
Затрати на оплату праці за виробами , грн.
Кількість продукції
Затрати на оплату праці на одиницю виробу , грн.
план
факт
план
факт
план
факт
1. Ковдри
3654
3416,2
345
552
10,5
6,1
2. Подушки
2146
2093,8
736
1104
2,9
1,9
Всього
5800
5510
х
х
х
х
Розподілення комплексних затрат на оплату праці було пропорційно матеріаломісткості виробів .
Трудомісткість одиниці виробу значно зменьшилась .
При аналізі фонду оплати праці визначають вплив факторів на його зміну.
Вплив зміни середньооблікової чисельності : ( 19-20 ) * 290 = -290
Одночасно з зменьшенням кількості робітників на одного чоловіка , відбулося змен6ьшення фонду оплати праці на суму середньої заробітної плати.
На даному підприємстві ведеться політика заохочення працюючих . Це необхідно зробити , тим паче , що продуктивність праці за рішенням керівництва має зростати . Чи доцільно ввести іншу форму оплати праці ? Почасову оплату на цьому підприємстві не слід вводити , бо це може погано відбитися на продуктивності випуску продукції . Платити за кожний готовий виріб теж , я думаю , не слід , бо це може привести до надмінного випуску продукції , а на ринку стільки не потрібно . Проблема з реалізацією товарів можуть привести до збиртків , крім того надмірна пропорція часто приводить до зменьшення ціни товару . Тому я пропоную залишити робітників на ставці , яку треба підвищити . Чи (другий варіант ) ставку залишити без змін , але ввести у кадрову політику підприємства таке поняття як " доплата у зв'язку зі змінами умов праці " . Ця доплата повинна бути дуже значною і давати її слід лише тим робітникам , які працюють з продуктивністю праці в ковдр за годину (48 подушок за годину ). Слід зауважити , що від затрат на оплату праці залежить обсяг відрахувань до бюджету в пенсійний фонд , фонд соціального страхування і фонд безробіття , які також включаються у собівартість продукції.
Відрахування планові = 37,5 % * 5800 = 2175 грн.ї
Відрахування практичні = 37,5 % * 5510 = 2066,25 грн.
Відхилення = 108,75 грн.
Витрати на обслуговування виробництва та управління включають три комплексні статті :[10]
1) Витрати на утримання і експлуатацію устаткування : 2842 грн.
2) Загальновиробничі витрати : 5040 грн.
3) Загальногосподарські витрати : 425 грн.
Аналіз цих затрат доцільно проводити лише у розрахунку на 1 грн. товарної продукції . [11] Показник затрати на гривню товарної продукції розраховується відношенням загальної суми затрат на виробництво і реалізацію продукції до вартості продукції в діючих цінах .[2] Так як об'єктом досліджень цієї курсової роботи є тільки виробничі затрати , то такий аналіз можна зробити лише приблизно .
Якщо ціна на ковдру = 502 грн . , а на подушку = 156 грн. , то
* на 1 грн. Ковдри по плану припадає : (1790 / ( 502 * 345 ) ) * 100 % = 1,03 % затрат (на утримання і експлуатацію устаткування ) ;
фактично : ( 1762 / (502 * 552 ) ) * 100 % = 0,6% .
* на 1 грн подушки по плану : (1080 / ( 156 * 536 ) )*100 % = = 0,9 % затрат ;
фактично : (1080 / (156 * 1104 ) ) * 100 % = =0,6 % затрат .
Можна зробити два висновки : по-перше ці затрати зовсім незначні , по-друге , так як вони постійні , то в зв'язку зі збільшенням обсягу виробництва вони зменшуються .
5. Аналіз затрат за елементами і статтями затрат .
Витрати на виробництво продукції планують і обліковують за двома напрямками : зап економічними елементами і за статтями калькуляції . Визначення і класифікацію витрат за цими озноками див. У пункті 1 кутсової роботи . Найбільш корисним для вивчення змін у структурі затрат на виробництво є аналіз собівартості за елементами затрат .[11] Він дозволяє вивчити їх склад , визначити питому вагу кожного елементу , долю оплати праці у загальних витратах на виробництво . [10] Аналіз затрат за елементами затрат дозволяє не лише вивчити зміни у структурі собівартості , але й зрозуміти , якого характеру продукцію випускає підприємство ( матеріаломістку , енергомістку , фондомістку , тощо ).
Затрати на виробництво .
Таблиця 11.
Показники
План
Факт
Відхиле-ння, %
Тис. Грн.
%
Тис. Грн.
%
1. матерівальні затрати
158870
89,8
245088
93,3
3,5
2. витрати на оплату праці
5800
3,27
5510
2,0
-1,27
3. Відрахування на соціальні заходи
232
0,13
220,4
0,08
-0,05
4. Амортизація основних фондів
2842
1,6
2842
1,08
-0,52
5. Інші витрати
9108
5,2
9010
3,54
-1,66
Всього витрат на виробництво
176852
100
262670,4
100
_
Дані цієї таблиці свідчать , що виробництво дуже матеріаломістке . У зв'язку з тим , що зріс обсяг виробництва , матеріальні затрати зросли . Фонд оплати п а і зменшився і став займати ще меншу питому вагу у загальних виробничих затратах . Це погано , бо ріст випуску продукції повинен бути відповідно оплачений робітникам . У пункті 4курсової роботи я проаналізую це детальніше . Амортизаційні затрати - постійні , тому із збільшенням загальних затрат , їх питома вага зменшується .
На наступному етапі аналізу вивчається собівартість продукції за калькуляційними статтями . Уданій роботі повна собівартість не аналізується , бо об'єктом досліджень є виробничі затрати ( тобто без затрат на реалізацію і збут ).
Планування і облік витрат за калькуляційними статтями дозволяє встановити цільові напрями витрат , зв'язок з технологічним процесом , а також обчислити собівартість одиниці окремих видів продукції , узагальнити витрати за місцем їх винекнення , забезпечити контроль за використанням ресурсів на кожному місці виникнення витрат . Для аналізу за статтями калькуляції необхідно усі непрямі затрати пропорційно розподілити по видам продукції .
У даній роботі усі комплексні статті витрат я розподіляю пропорційно матеріальним витратам по видам продукції .
Аналіз собівартості ковдри за статтями калькуляції .
Таблиця 12.
Стаття витрат
На одиницю продукції, грн.
Відхилення
Сума, грн.
план
факт
1. Сировина і матеріали
290
274
-16
2. Паливо і енергія
3,1
1,9
-1,2
3.Заробітна плата
10,5
6,1
-4,4
4. Відрахування на соціальне страхування
0,45
0,2
-0,25
5. Витрати на утримання і використання устаткування
5,1
3,19
-1,91
6. Загальногосподарські витрати
4,2
2,5
-1,7
7. Загальновиробничі витрати
9,2
5,6
-3,6
Виробнича собівартість
322,5
298,49
-29,01
Аналіз собівартості ковдри свідчить , що загальний розмір економії на одній ковдрі = 29 грн. Основна економія відбулася за допомогою економії матеріалів . Питома вага усіх інших статей калькуляції також зменшилась . За рахунок того , що зменшилась собівартість продукції , підприємство отримає великий прибуток .
Повна собівартість продукції дорівнює виробнича собівартість плюс позавиробничі витрати . Як правило , позавиробничі витрати являють собою дуже маленьку частку собівартості . Повна собівартість плюс прибуток плюс податок на додану вартість дорівнює ціна . Навіть при незмінній ціні підприємство збільшить свій прибуток на 29 гривень на кожній ковдрі ( а їх фактично випускають 552 штуки ) . З таким прибутком можна розширяти виробництво і стимулювати працюючих , збільшуючи платню .
Аналіз собівартості подушки за статтями калькуляції.
Таблиця 13.
Стаття витрат
На одиницю продукції, грн.
Відхилення
Сума, грн.
план
факт
2. Сировина і матеріали
80
85
5
2. Паливо і енергія
0,85
0,5
-0,35
3.Заробітна плата
2,9
1,89
-1,01
4. Відрахування на соціальне страхування
0,11
0,07
-0,04
5. Витрати на утримання і використання устаткування
1,42
0,97
-0,45
6. Загальногосподарські витрати
1,18
0,77
-0,41
7. Загальновиробничі витрати
2,53
1,73
-0,8
Виробнича собівартість
89
90,93
1,93
Аналіз собівартостіодиниці цього виду продукції показав ,що перевитрати у розрахунку на одну подушку становлять 1,93 гривні . Хоча по статтям калькуляції (2-7) всюди була економія (усі затрати на одиницю продукції зменьшиличь ), але за рахунок того , що ціна на матеріали ( асаме на пух ) збільшилась на 5 гривень , собівартість зросла , бо продукція є дуже матеріаломісткою , і основну роль у збільшенні чи зменшенні собівартості грають ціни на матеріали . Але (!) завдяки тому , що на кожній ковдрі підприємсво має великий прибуток ( на 29 гривень ), незважаючи на ці збитки (майже 2 гривні на кожній подушці ) , підприємство всерівно дуже збільшило свої прибутки.
Висновок .
При аналізі затрат на виробництво одного підприємства я намагалася використовувати усі можливі методи аналізу затрат , бо , як відомо, на практиці результати аналізу можуть відрізнятися один від одного , в залежності від методу , який використовувався при аналізуванні . Тому для того , щоб врахувати усі фактори впливу на затрати , різноманітні випадки , які можуть трапитись на підприємстві , доцільно аналізувати затрати за допомогою різ них підходів .
Перш за все слід відмітити , що основні затрати на виробництво на підприємстві " Шик "-це матеріальні затрати . Матеріали , які йдуть на випуск продукції дуже дорогі . Але за рахунок змін факторів " норм " і " цін " матеріальних затрат , вони зменьшились у розрахунку на 1 ковдру на 16 гривень і підвищились у розрахунку на одну подушку на 5 гривень . Крім того , дуже підвищилась продуктивність праці і відповідно обсяг виробництва . Тоді усі постійні затрати у розрахунку на одиницю продукції зменьшились . Але так як матеріальні затрати - це 93,3 % загальних виробничих затрат , то їх зміна - це основний критерій зміни виробничої собівартості виробу .Тому загальновиробничі затрати на ковдру зменьшились , що привело до підвищення прибутку , а загальні виробничі затрати на подушку збільшились , що привело до зменьшення прибутку . Але так як збільшення прибутку за рахунок випуску ковдр значно перекриває зменьшення прибутку через підвищення матеріаломісткості подушок , то в цілому підприємство має великий прибуток ( усі цифри наведені утаблицях ).
Слід прийняти до уваги , що змінилися умови кращі на підприємстві (продуктивність зросла в 1,5 раза , тобто працівники працюють набагато швидше ), а на заробітній платні це не відобразилося .Тому необхідно звернути увагу на кадрову політику підприємства щодо робітників основного виробництва .
Щодо пошуків поточних резервів зниження собівартості , то слід приділити увагу виявленню так званого прихованого браку . Він може фігурувати як доброякісні готові вироби і приносити несподівані збитки .
Щодо пошуку перспективних резервів зниження собівартості , то можна збільшити обсяги виробництва . Але цей раз не за рахунок підвищення продуктивності праці ( рорбітники і так працюють в повну силу ), а за рахунок розширення виробництва . Якщо директор і головний бухгалтер розмістяться в одному кабінеті , то без змін орендної плати з'явиться територія для залучення ще 2-3 швачок .
Ще одна пропозиція : щоб знизити показник затрат на 1 гривню , тобто збільшити прибуток , можна підвищити ціни . Це я вважаю реальним , бо за таку ціну покупці купують ковдри і подушки з пір'я , а такі вироби з пуху мають коштувати набагато більше.
Список літератури:
1. Гукасьян Г. М . экономическая теория : ключевые вопросы . Учебное пособие .- М . : инфра -М ., 98 год.
2. Совицкая Г. В . Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учебное пособие для вузов . - 2-е издание перераб. И дополн. -Минск , М. : Экоперспектива, 98 год.
3. Сопко В. Бухгалтерський облік . Навчальний посібник . -2-ге видання , перероб. І доп .- К. : КНЕУ , 1999- с 282-329, 408-419.
4. Типове положення з планування , обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт , повлуг ) у промисловості , затаержене постановою Кабінету Міністрів України від 26. 04. 96 р. №473.
5. О. МАксимова . Постоянные и переменные затраты // Баланс . - 1999 - №18 .
6. О. Максимова. Навчитися правильно рахувати затрати - перший крок до управління ними // Баланс . - 1999. -№ 14.
7. Андреев Б. Ф. Системный курс экономической теории.- Л., 98г.
8. Закон України " Про оподаткування прибутку підприємств "., від 22. 05. 97 №283/97 - В Р із змінами і доповненнями .
9. Порядок складання декларації про прибуток підприємства , затверджений наказом Д П А в Україні від 21. 01. 98 №37 і зареєстрований в Мінюсті України 11.02 .98 №94
10. В.І. Іващенко , М.А. БОлюх. Економічний аналіз господарської діяльності . Навч. Посібник.- К. : ЗАТ " Нічлава " , 1999р.
Комментариев нет:
Отправить комментарий