Це не секрет що економіка країни залежить і від того, як розвиваються малі та середні підприємства, це обгрунтування буде викладене нижче. І на мій погляд це цікаво в чому причина занепаду економіки України, адже вона напряму залежить від розвитку малих та середніх підприємств, тобто чому формування підприємництва на Україні не відбувається з такою швидкістю та з таким розмахом, як на заході. Адже в усіх розвинутих країнах світу кількісно переважають малі підприємства. Наприклад в США приблизно з 20 мільйонів 17 мільйонів малих підприємств, при цьому їх частина прибутку наблизилась к 8%. А ось в Україні кількість малих підприємств у двохтисячному році наблизилась до позначки 140 тисяч, на них було задіяно біля 1,1 мільйона людей, які зробили 10% валової продукції. Проте майже 40% цих підприємств не включаються у виробничу діяльність, і більшість з них займаються посередницькою діяльністю. У Великобританії біля 96% малих підприємств і кожну неділю реєструється біля 900 малих підприємств. В Італії з 800 тисяч промислових підприємств 99% малі та середні. Ця тема актуальна насамперед для України, адже додатковий прибуток до бюджету повинен хвилювати насамперед державу і вона повинна бути зацікавлена у розвитку малих підприємств, але нажаль цього не відбувається.
Формування малого підприємництва потребує насамперед фінансово-кредитної підтримки держави. Основними напрямками підтримки малого підприємництва є: фінансово-кредитна підтримка, підтримка інноваціонної діяльності, інформаціонне та кадрове забезпечення, податкова політика та інше. Фінансово-кредитна підтримка, являється найголовнішою для розвитку малих підприємців, і означає пред'явлення цільових субсидій, прямих та гарантованих займів, дотацій, податкових пільг та кредитів, амортизаційних пільг. Нажаль на Україні фінансово-кредитна підтримка не працює так як вона повинна працювати. Підприємства не можуть належним чином розвиватися і отримувати прибуток без фінансово-кредитної підтримки Держави, адже кожне підприємство незалежно від розмірів, форм власності та інших критеріїв в умовах соціально-орієнтованої ринкової економіки повинно в результаті своєї діяльності отримувати прибуток, це є перший пункт в найважливішій рисі господарського розрахунку, але ті підприємства які вже почали ставати на ноги без фінансово-кредитної підтримки відчувають на собі надзвичайні труднощі особливо у фінансовій сфері. Деякі підприємства просять лише податкових пільг і це підтверджує те що податковий закон в Ураїни недоопрацьований. Мабуть тому десь сімдесят відсотків фірм намагаються уйти від податкового кодексу Держави для того щоб не платити більшу частину податків. Так що ж таке підприємство і підприємництво? Підприємство - це юридична особа і одночасно господарська та фінансова одиниця. Але закон України "Про підприємства в Україні" дає таке визначення підприємства: Підприємство - це самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має право юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою привласнення доходу. Види підприємств: колективні - засновані на власності трудового колективу, приватно-капіталістичні - засновані на власності окремої особи, яка має робочу силу, колективні капіталістичні - засновані на власності декількох власників капіталу, які наймають робочу силу, індивідуальні - засновані на приватній власності фізичної особи та її особистій праці, сімейні - засновані на праці членів однієї родини, спільні - засновані на поєднанні різних форм власності. З правового погляду виділяють договірні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, відкриті та закриті акціонерні товариства та інші.
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, постійна діяльність у сфері виробництва, надання послуг і торгівлі, що здійснюється на власний страх і ризик з метою отримання прибутку. Підприємницька діяльність здійснюється від імені і під майнову відповідальність юридичної особи або громадянина-підприємця. Підприємництво виступає як особливий вид господарської діяльності, в основі якої лежать такі умови і вимоги: свобода у виборі напрямків і методів господарювання; самостійність у прийнятті рішень; відповідальність за прийняті рішення; їхні наслідки і пов'язаний з цим ризик; орієнтація на досягнення комерційного успіху, отримання прибутку. Підприємництво - це також певний стиль і тип поведінки, складові якого: ініціатива пошук нетрадиційних рішень, масштабність і ризик, ділова хватка. Крім того, підприємництво виконує в економіці особливу функцію - забезпечує розвиток і вдосконалення господарського механізму, постійне оновлення економіки, створення інноваційної сфери. Але якщо проаналізувати вище сказане і порівняти з економікою України то ми побачимо, що якраз вдосконалення господарського механізму та постійне оновлення економіки в Україні не відбувається на належному рівні. А причини випливають старі - недоопрацьовані закони України, що до підприємництва. Підприємництво може бути індивідуальним, груповим, колективним, державним. Одним із основних питань підприємницької діяльності є питання організації, її форм. Відомі три основні організаційні форми: Одноосібне володіння, товариство, корпорація. Кожна з яких має переваги та вади. Однак не треба забувати, що власність - це не тільки право володіти майном, але й тягар видатків на його охорону, ремонт і господарську експлуатацію, тягар підприємницького ризику, включаючи і банкротство. Саме ця ознака власності є основним критерієм реальної готовності підприємця брати участь у господарській діяльності. Для країни з ринковою економікою існують загальні умови розвитку підприємництва: 1)стабільність державної економічної і соціальної політики, яка є джерелом формування у підприємців і інвесторів упевненості в тому, що вони не стануть жертвами кон'юктурних політичних рішень або компаній; 2)позитивна громадська думка - ставлення до підприємництва як до одного із престижних занять у суспільстві, терпимість до підприємницьких невдач; 3)пільговий податковий режим, який забезпечує дійові стимули для відкриття нових підприємств і розширення існуючих; 4)наявність розвинутої інфраструктури підприємництва - інноваційних і впроваджуючих центрів, що фінансуються на пайових началах державою і приватним бізнесом, консультативних центрів з питань підготовки підприємців; 5)ефективна система захисту інтелектуальної власності, дія якої охоплює не тільки винахідництво, але й всю продукцію, втому числі нові ідеї, концепції і методи ділової активності; 6)дебюрокротизація процедури регулювання господарської діяльності з боку державних органів, зокрема скорочення форм звітності, полегшення правил реєстрації нових фірм. Важливою умовою швидкого розвитку підприємницької діяльності є гарантія і всебічна підтримка з боку держави. Але нажаль ця гарантія стовідсотково не діє на території України, хоча закони України гарантують недоторканість майна і забезпечують захист прав власності підприємця. З метою розвитку ринкових форм господарювання в Україні закладається політика державної підтримки підприємництва. При Кабінеті міністрів України діє державний комітет з питань сприяння підприємництву і Український національний фонд підтримки підприємництва. Проте на практиці існує ще чимало перепон для розгортання підприємницької діяльності в Україні. Це та ж сама стара причина - закони. Також важливе значення для розвитку підприємницької діяльності в Україні має закон "Про підприємництво", який вступив у дію з 1 березня 1991 р. Згідно з цим законом підприємництво здійснюється на основі таких принципів, як вільний вибір діяльності, майна і коштів юридичних осіб і громадян; самостійне формування програм; вільний вибір постачальників і споживачів виготовленої продукції; встановлення цін згідно з законодавством; вільне наймання робітників; залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших ресурсів, використання яких не заборонене або обмежене; вільне розпорядження доходом, який залишається після внесення платежів, встановлених законодавством; самостійне здійснення підприємцем - юридичною особою зовнішньо-економічної діяльності; використання будь-яким підприємцем належної йому частини валютної виручки на власний розсуд. Суб'ктами підприємницької діяльності можуть бути всі громадяни (за вийнятком тих, хто обмежений законом у правоздатності), а також юридичні особи всіх форм власності. За результатами досліджень взаємозв'язку рівня економічної свободи у грошово-фінансовій сфері, дискримінаційного оподаткування, зовнішньо-економічної сфери деякі вчені отримали характерні результати: що вищий рівень економічної свободи, то вищий рівень економічного розвитку країни та добробуту її громадян, темпи економічного зростання.1
В умовах рину важливим механізмом регулювання господарської діяльності виступає конкуренція, тобто економічне суперництво відособлених товаровиробників за частку ринку і прибутку, отримання замовлень, досягнення певної мети або вигоди.
Конкуренція це невід'ємний чинник підприємництва і для того, щоб підприємництво не збанкротувало і могло продовжувати конкурувати на ринку України з іншими підприємцями треба проаналізувати підприємницьку діяльність, що дозволить визначити суттєві чинники її успіху:
1. Висока кваліфікація.
Підприємець або сам має бути висококваліфікованим спеціалістом, або найняти того, хто має професійні знання і досвід у обранні сфери діяльності;
2. Вдала і обгрунтована ідея виробництво конкретного товару або послуги.
Концепція повинна бути чітко сформульована в бізнес-плані та обгрунтована з усіх боків - фінансового, матеріально-технічного, маркетингу, трудових ресурсів тощо;
3. Широкі особисті контакти.
Треба пам'ятати, що нова справа не починається з ізоляції від інших підприємців, менеджерів. Досвід показує, що успіху можна досягти тільки з допомогою партнерів і соратників, які поділяють ідею підприємця;
4. Достатні матеріальні і фінансові ресурси.
Концепція ресурсів - одне з головних завдань підприємця. Успішний пошук і залучення ресурсів визначають його майбутню ефективність;
5. Наявність замовлень споживачів.
Необхідно глибоко до коренів вивчити попит споживачів, свою "ринкову нішу".
Ринкова конкуренція запускає "адміністративну конкуренцію", притаманну адміністративно-командній системі, - суперництво за фонди, ліміти, розподіл устаткування, державні капіталовкладення. Підприємництву доступні всі сфери економіки. Разом з тим для стабілізації її функціонування, контролю за безпекою суспільства і забезпечення державного бюджету регулярними доходами держава залишає за собою право регулювати. Важливо відзначити, що в Україні тільки державним підприємствам дозволено виготовлення і реалізація наркотичних засобів, зброї і вибухових речовин, а також виготовлення цінних паперів і грошових знаків. Демонополізація економіки створює передумови для розвитку конкуренції, послаблення позицій неконкурентного капіталу, часткового запобігання злиття економічної влади монополій та політичних структур. Зрештою демонополізація сприяє свободі підприємництва, а розвиток цього сектора зумовляє високі і сталі темпи економічного зростання.
Всі підстави для формування підприємництва на Україні є. Крім законів України, які створюють перепони на шляху розвитку підприємств та підприємництва. Та все ж таки підприємницька діяльність на Україні може формуватись за допомогою МВФ, що і зробили деякі підприємництва. Формування підприємництва на Україні може знайти собі нове дихання, якщо Верховна рада переглянить у ближньому майбутньому деякі закони включаючи закон про оподаткування.
Список використаної літератури
1. Г.Н. Климко, В.П. Нестеренка "Основи економічної теорії" Київ 1999.
2. С.В. Мочерний, В.К. Симоненко, В.В. Секретарюк, А.А. Устенко "Основи економічної теорії" Київ 2000.
3. С. Дзюбик, О. Ривак "Основи економічної теорії" Київ 1997.
4. А.С. Гальчинський, П.С. Єщенко, Ю.І. Панін " Основи економічної теорії" Київ 1998.
5. В.Сизоненко "Підприємництво" Київ "Вікар" 1999.
1 Жизнин С. З.-Как стать предпринимателем М Новости, 1990
Формування малого підприємництва потребує насамперед фінансово-кредитної підтримки держави. Основними напрямками підтримки малого підприємництва є: фінансово-кредитна підтримка, підтримка інноваціонної діяльності, інформаціонне та кадрове забезпечення, податкова політика та інше. Фінансово-кредитна підтримка, являється найголовнішою для розвитку малих підприємців, і означає пред'явлення цільових субсидій, прямих та гарантованих займів, дотацій, податкових пільг та кредитів, амортизаційних пільг. Нажаль на Україні фінансово-кредитна підтримка не працює так як вона повинна працювати. Підприємства не можуть належним чином розвиватися і отримувати прибуток без фінансово-кредитної підтримки Держави, адже кожне підприємство незалежно від розмірів, форм власності та інших критеріїв в умовах соціально-орієнтованої ринкової економіки повинно в результаті своєї діяльності отримувати прибуток, це є перший пункт в найважливішій рисі господарського розрахунку, але ті підприємства які вже почали ставати на ноги без фінансово-кредитної підтримки відчувають на собі надзвичайні труднощі особливо у фінансовій сфері. Деякі підприємства просять лише податкових пільг і це підтверджує те що податковий закон в Ураїни недоопрацьований. Мабуть тому десь сімдесят відсотків фірм намагаються уйти від податкового кодексу Держави для того щоб не платити більшу частину податків. Так що ж таке підприємство і підприємництво? Підприємство - це юридична особа і одночасно господарська та фінансова одиниця. Але закон України "Про підприємства в Україні" дає таке визначення підприємства: Підприємство - це самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має право юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою привласнення доходу. Види підприємств: колективні - засновані на власності трудового колективу, приватно-капіталістичні - засновані на власності окремої особи, яка має робочу силу, колективні капіталістичні - засновані на власності декількох власників капіталу, які наймають робочу силу, індивідуальні - засновані на приватній власності фізичної особи та її особистій праці, сімейні - засновані на праці членів однієї родини, спільні - засновані на поєднанні різних форм власності. З правового погляду виділяють договірні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, відкриті та закриті акціонерні товариства та інші.
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, постійна діяльність у сфері виробництва, надання послуг і торгівлі, що здійснюється на власний страх і ризик з метою отримання прибутку. Підприємницька діяльність здійснюється від імені і під майнову відповідальність юридичної особи або громадянина-підприємця. Підприємництво виступає як особливий вид господарської діяльності, в основі якої лежать такі умови і вимоги: свобода у виборі напрямків і методів господарювання; самостійність у прийнятті рішень; відповідальність за прийняті рішення; їхні наслідки і пов'язаний з цим ризик; орієнтація на досягнення комерційного успіху, отримання прибутку. Підприємництво - це також певний стиль і тип поведінки, складові якого: ініціатива пошук нетрадиційних рішень, масштабність і ризик, ділова хватка. Крім того, підприємництво виконує в економіці особливу функцію - забезпечує розвиток і вдосконалення господарського механізму, постійне оновлення економіки, створення інноваційної сфери. Але якщо проаналізувати вище сказане і порівняти з економікою України то ми побачимо, що якраз вдосконалення господарського механізму та постійне оновлення економіки в Україні не відбувається на належному рівні. А причини випливають старі - недоопрацьовані закони України, що до підприємництва. Підприємництво може бути індивідуальним, груповим, колективним, державним. Одним із основних питань підприємницької діяльності є питання організації, її форм. Відомі три основні організаційні форми: Одноосібне володіння, товариство, корпорація. Кожна з яких має переваги та вади. Однак не треба забувати, що власність - це не тільки право володіти майном, але й тягар видатків на його охорону, ремонт і господарську експлуатацію, тягар підприємницького ризику, включаючи і банкротство. Саме ця ознака власності є основним критерієм реальної готовності підприємця брати участь у господарській діяльності. Для країни з ринковою економікою існують загальні умови розвитку підприємництва: 1)стабільність державної економічної і соціальної політики, яка є джерелом формування у підприємців і інвесторів упевненості в тому, що вони не стануть жертвами кон'юктурних політичних рішень або компаній; 2)позитивна громадська думка - ставлення до підприємництва як до одного із престижних занять у суспільстві, терпимість до підприємницьких невдач; 3)пільговий податковий режим, який забезпечує дійові стимули для відкриття нових підприємств і розширення існуючих; 4)наявність розвинутої інфраструктури підприємництва - інноваційних і впроваджуючих центрів, що фінансуються на пайових началах державою і приватним бізнесом, консультативних центрів з питань підготовки підприємців; 5)ефективна система захисту інтелектуальної власності, дія якої охоплює не тільки винахідництво, але й всю продукцію, втому числі нові ідеї, концепції і методи ділової активності; 6)дебюрокротизація процедури регулювання господарської діяльності з боку державних органів, зокрема скорочення форм звітності, полегшення правил реєстрації нових фірм. Важливою умовою швидкого розвитку підприємницької діяльності є гарантія і всебічна підтримка з боку держави. Але нажаль ця гарантія стовідсотково не діє на території України, хоча закони України гарантують недоторканість майна і забезпечують захист прав власності підприємця. З метою розвитку ринкових форм господарювання в Україні закладається політика державної підтримки підприємництва. При Кабінеті міністрів України діє державний комітет з питань сприяння підприємництву і Український національний фонд підтримки підприємництва. Проте на практиці існує ще чимало перепон для розгортання підприємницької діяльності в Україні. Це та ж сама стара причина - закони. Також важливе значення для розвитку підприємницької діяльності в Україні має закон "Про підприємництво", який вступив у дію з 1 березня 1991 р. Згідно з цим законом підприємництво здійснюється на основі таких принципів, як вільний вибір діяльності, майна і коштів юридичних осіб і громадян; самостійне формування програм; вільний вибір постачальників і споживачів виготовленої продукції; встановлення цін згідно з законодавством; вільне наймання робітників; залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших ресурсів, використання яких не заборонене або обмежене; вільне розпорядження доходом, який залишається після внесення платежів, встановлених законодавством; самостійне здійснення підприємцем - юридичною особою зовнішньо-економічної діяльності; використання будь-яким підприємцем належної йому частини валютної виручки на власний розсуд. Суб'ктами підприємницької діяльності можуть бути всі громадяни (за вийнятком тих, хто обмежений законом у правоздатності), а також юридичні особи всіх форм власності. За результатами досліджень взаємозв'язку рівня економічної свободи у грошово-фінансовій сфері, дискримінаційного оподаткування, зовнішньо-економічної сфери деякі вчені отримали характерні результати: що вищий рівень економічної свободи, то вищий рівень економічного розвитку країни та добробуту її громадян, темпи економічного зростання.1
В умовах рину важливим механізмом регулювання господарської діяльності виступає конкуренція, тобто економічне суперництво відособлених товаровиробників за частку ринку і прибутку, отримання замовлень, досягнення певної мети або вигоди.
Конкуренція це невід'ємний чинник підприємництва і для того, щоб підприємництво не збанкротувало і могло продовжувати конкурувати на ринку України з іншими підприємцями треба проаналізувати підприємницьку діяльність, що дозволить визначити суттєві чинники її успіху:
1. Висока кваліфікація.
Підприємець або сам має бути висококваліфікованим спеціалістом, або найняти того, хто має професійні знання і досвід у обранні сфери діяльності;
2. Вдала і обгрунтована ідея виробництво конкретного товару або послуги.
Концепція повинна бути чітко сформульована в бізнес-плані та обгрунтована з усіх боків - фінансового, матеріально-технічного, маркетингу, трудових ресурсів тощо;
3. Широкі особисті контакти.
Треба пам'ятати, що нова справа не починається з ізоляції від інших підприємців, менеджерів. Досвід показує, що успіху можна досягти тільки з допомогою партнерів і соратників, які поділяють ідею підприємця;
4. Достатні матеріальні і фінансові ресурси.
Концепція ресурсів - одне з головних завдань підприємця. Успішний пошук і залучення ресурсів визначають його майбутню ефективність;
5. Наявність замовлень споживачів.
Необхідно глибоко до коренів вивчити попит споживачів, свою "ринкову нішу".
Ринкова конкуренція запускає "адміністративну конкуренцію", притаманну адміністративно-командній системі, - суперництво за фонди, ліміти, розподіл устаткування, державні капіталовкладення. Підприємництву доступні всі сфери економіки. Разом з тим для стабілізації її функціонування, контролю за безпекою суспільства і забезпечення державного бюджету регулярними доходами держава залишає за собою право регулювати. Важливо відзначити, що в Україні тільки державним підприємствам дозволено виготовлення і реалізація наркотичних засобів, зброї і вибухових речовин, а також виготовлення цінних паперів і грошових знаків. Демонополізація економіки створює передумови для розвитку конкуренції, послаблення позицій неконкурентного капіталу, часткового запобігання злиття економічної влади монополій та політичних структур. Зрештою демонополізація сприяє свободі підприємництва, а розвиток цього сектора зумовляє високі і сталі темпи економічного зростання.
Всі підстави для формування підприємництва на Україні є. Крім законів України, які створюють перепони на шляху розвитку підприємств та підприємництва. Та все ж таки підприємницька діяльність на Україні може формуватись за допомогою МВФ, що і зробили деякі підприємництва. Формування підприємництва на Україні може знайти собі нове дихання, якщо Верховна рада переглянить у ближньому майбутньому деякі закони включаючи закон про оподаткування.
Список використаної літератури
1. Г.Н. Климко, В.П. Нестеренка "Основи економічної теорії" Київ 1999.
2. С.В. Мочерний, В.К. Симоненко, В.В. Секретарюк, А.А. Устенко "Основи економічної теорії" Київ 2000.
3. С. Дзюбик, О. Ривак "Основи економічної теорії" Київ 1997.
4. А.С. Гальчинський, П.С. Єщенко, Ю.І. Панін " Основи економічної теорії" Київ 1998.
5. В.Сизоненко "Підприємництво" Київ "Вікар" 1999.
1 Жизнин С. З.-Как стать предпринимателем М Новости, 1990
Комментариев нет:
Отправить комментарий